Розрізнення фонем о та у

8099 Фонетика і Письмо
У складах з неясними о та у (що трапляється рідко) висту­пає та сама фонема, що й під наголосом — основним чи по­бічним: голубка, бо голуб; розумний, бо розум; козуля, бо кози; кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозулястий; лопух, бо лопухи; ку­півля, бо куплений; буркун, бо буркуни.

У дієслівному суфіксі -ува- (-юва-) і прикметниковому -уват- (-юват-) не під наголосом звучить і пишеться у (ю), а під наголосом — о: друкувати — друкований, спростувати — спростовує, дисциплінувати — дисциплінованість, риштування — риштовання; білуватий, темнуватий, синюватий; але: плискова-тий (і плискуватий), стовбоватий (і стовбувйтий).

У словах будяк, ворушити, мармур, парубок, пурхати, яблу­ко, яблуня, а також у словах із початковим су- (супроводити, суперник, сусід, сузір 'я, суміш, сутінки тощо) завжди пишеться у. У старослов'янізмах використовується суфікс со-: собор, союз.

У словах, похідних від глухий, завжди вживається у: глухну­ти, заглухлий (але: сухий — сохнути, засохлий).
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

букви, фонетика, голосні, письмо, мова

Схожі матеріали