Фразеологізми як особливий вид лексики

21137 Лексика
Термін «фразеологія» має два значення:

розділ мовознавства, шо вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення;

сукупність стійких сполучень слів — фразеологічних одиниць певної мови.             .

Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мов­лення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею, або фразеологізмом. У мові фразеологізми функ­ціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики.

Фразеологізм складається не менше як із двох слів — компонентів, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначні, а й службові слова: багатіти думкою, камінь спо­тикання, збити з пантелику, загнати на слизьке, стріляти з гар­мат по горобцях, як на сповіді, не за горами, з душею.

Серед мовознавців поки шо немає єдиної думки, які мовні утворення слід зараховувати до фразеологізмів. Очевидно, слід розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фра­зеологізми, або фразеологізми) і в широкому розумінні (фразеологічні вирази).

Власне фразеологізми своїм лексичним значен­ням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі — почуватися щасливим; брати за душу — роз­чулювати; робити з мухи вола — перебільшувати; мокрим ряд­ном накрити — лаяти; права рука — найближчий помічник; мороз іде поза спиною — страшно, як сніг на голову — зненаць­ка. Вони характеризуються образністю і водночас нерозклад­ністю лексичного значення, співвіднесеністю його з певним цілісним сигніфікатом. Наприклад, у реченні Треба ж до та­кої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик) фразеологізм сухим вий­ти з води викликає в уяві лише образ води та сухого одягу як натяк, але повністю й чітко усвідомлюється як поняття «уникнути покарання».

Для власне фразеологізмів властиве певне емоційно-експ­ресивне забарвлення. Наприклад, прислівник тривожно лише констатує стан людини, тим часом фразеологізм коти шкре­буть на серці має ще й виразне конототивне забарвлення, вик­ликає певні емоції: Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко).

V фразеологічних виразах слова більшою мірою, у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів. До фразеологічних виразів належать:

мовні кліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;

складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, білий гриб, м яка вода, Чорне море;

прислів'я та приказки: Вовків боятися — в ліс не ходити. З, великої хмари малий дощ буває;

крилаті вислови: Борітеся — поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись — значить жить (Франко).

Фразеологія формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою , мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразніше частину її лексики. Фразеологізми з однієї мови на іншу, як правило, дослівно не перекладаються.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

фразеологія, лексика, письмо, мова, слово

Схожі матеріали