Проблема класифікації лексики

6566 Лексика
У високорозвинених мовах, таких, як українська, налічу­ють сотні тисяч слів. Словниковий запас — активний і пасив­ний — сучасної культурної людини становить не менш ніж 70—80 тис. слів. Для того щоб вільно користуватися таким багатством, останнє має бути якимось чином упорядковане, систематизоване.

Систематизація лексики утруднюється тим, що слова відби­вають позамовну дійсність, яка не завжди усвідомлюється як система.

Класифікація лексики має такі особливості:

а)  слова на групи поділяються нерівномірно: в одних групах є десятки тисяч слів, в інших — тільки одиниці (на­
приклад, іменників — величезна кількість; числівників, займенників — небагато);

б)  те саме слово внаслідок своєї багатозначності може належати одночасно до кількох груп (наприклад, слово назустріч виступає то як прислівник: подався на­зустріч, то як прийменник: назустріч товаришеві, то як поєднання іменника з прийменником: на зустріч з: однокласниками; слово морда, коли йдеться про тва­рину, сприймається як стилістично нейтральне, коли ж мовиться про людину — потрапляє до розряду вульгаризмів);

в)  межі між групами не завжди чітко окреслені; у групі, як правило, розрізняється ядро (основа) і периферія
(наприклад, у тематичній групі «Зима» ядро становлять слова мороз, лід, сніг, хуртовина, сани, замерзати, білий тощо; периферію — сонце, небо, похмурий, сірий, які, входячи до цієї тематичної групи, так само належать і до інших, наприклад до тематичної групи «Осінь»);

г) групи слів можуть розпадатися на окремі підгрупи з різною ієрархічною віднесеністю (наприклад, слова, що належать до іменних частин мови, поділяються на імен­ники, прикметники, числівники, займенники; а імен­ники, у свою чергу, — на загальні й власні назви, назви істот і назви неістот тощо).

У лексиці є чимало перехідних явищ. Наприклад, слово зірка — це і назва предмета (небесне тіло, геометрична фігура), j назва рослини {червоніють зірки у квітнику), і назва тварини {морська зірка). Слово немає, нема — якоюсь мірою дієслово, а якоюсь — предикативний прислівник.

Групувати слова можна по-різному, за різними критеріями.

За наявністю спільних коренів слова групу­ються в словотвірні гнізда. Наприклад, слова рука, рукав, ру­кавиця, ручка, ручний, зручний, безрукий, наручники, рушник, рушниця, ручатися, порука, доручати, приручений, поруч, зару­чини та ін. становлять одне словотвірне гніздо, бо мають той самий корінь -рук- (-руч-, -руш-), хоч іноді вони бувають до­сить різні за своїм значенням.

За частотою вживання слова умовно поділяють на часто вживані, без яких практично не можна побудувати тек­сту, помірно вживані і рідкісні. Перша група — це переважно займенники та службові слова (прийменники, сполучники, ча­стки). Вона охоплює порівняно невелику кількість слів (до сотні). Друга група налічує приблизно 10...15 тис. слів, які стосуються різних сторін життя людини та навколишнього світу. Частота вживання решти слів надзвичайно мала: як стверджують мовознавці, вони трапляються не частіше одного разу на мільйон слів тексту, хоч їх у мові є сотні тисяч. Зро­зуміло, і в цих групах є частіше й рідше вживані слова. Крім того, частота вживання тих чи інших слів залежить і від пред­мета розмови.

Можливі також інші групування слів: за походженням (питомі й запозичені), за стилістичною віднесеністю (стилістично нейтральні й стилістично забарвлені), за сферою вжи­вання (загальновживані й вузьковживані). Найважливішою Для мови є класифікація слів за їхнім лексичним значенням (семантикою).


Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

лексика, письмо, мова, слово

Схожі матеріали