Наголос у прислівниках
У багатьох прислівниках, утворених від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, наголос з останнього складу переноситься на другий від кінця: близько, важко, вузько, гладко, глухо, гнучко, м'я'ко, низько, струнко, тонко, чітко, швидко, мовчазно, чарівно.
А в деяких трискладових прислівниках наголос з останнього або передостаннього складу пересувається на перший: весело, високо, боязко, гаряче, глибоко, дешево, дорого, запашно, порожньо, сблодко, хороше, холодно, чепурно, широко.
У прислівниках, утворених злиттям прийменника з короткою формою прикметника, наголос часто переходить на перший склад: заново, засвітла, наглухо, нйголо, нй-Рівно, нерізно, нечисто, нйчорно, попросту, порізно; але: надовго, допізна, досита, потиху, завидна.
У прислівниках, утворених від іменників, наголос переваж-о зберігається той самий: валом, гамузом, разом, чйсом, догори, дотлй, зіспбду, наверх, наверху, навкруги, нагорі, спозаранку, щовечора, щоразу і т. ін.
Але в частині прислівників, утворених злиттям прийменника з іменником, наголос пересувається на перший склад; безвісти, навзнак, нйвіч, навхрест, нйдвечір, ббік, обіч, опліч, побіч, поруч, потайки, поночі, пошепки.
У прислівниках, утворених від числівників, наголос зберігається той самий: заодно, удвох, учотирьох, вдесятеро, нап'ятеро, нашестеро; тільки два прислівники мають подвійний наголос: надвоє і натроє.
Від наголосу залежить значення прислівників із часткою ні-:
а) якщо наголос падає на частку ні-, то
ця частка
набуває значення «немає»: ніде «немає де», ніколи «немає коли»,
ніяк «немає як», нізвідки «немає звідки»; такий прислівник (разом із
неозначеною
формою дієслова) виступає присудком у безособовому реченні: Старенька
Миша
горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л. Глібов);
б) якщо частка ні- не наголошена, то
прислівник
просто заперечує щось: ніде, ніколи, ніяк, нізвідки; такий при
слівник виступає обставиною в реченні: Ще треті півні не співали, ніхто
ніде не
гомонів (Т. Шевченко).