Наголос у прислівниках

У багатьох прислівниках, утворених від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, наголос з останнього складу пере­носиться на другий від кінця: близько, важко, вузько, гладко, глухо, гнучко, м'я'ко, низько, струнко, тонко, чітко, швидко, мовчазно, чарівно.

А в деяких трискладових прислівниках наголос з остан­нього або передостаннього складу пересувається на перший: весело, високо, боязко, гаряче, глибоко, дешево, дорого, запашно, порожньо, сблодко, хороше, холодно, чепурно, широко.

У прислівниках, утворених злиттям прийменника з корот­кою формою прикметника, наголос часто переходить на пер­ший склад: заново, засвітла, наглухо, нйголо, нй-Рівно, нерізно,  нечисто, нйчорно, попросту, порізно; але: надовго, допізна, досита, потиху, завидна.

У прислівниках, утворених від іменників, наголос переваж-о зберігається той самий: валом, гамузом, разом, чйсом, догори, дотлй, зіспбду, наверх, наверху, навкруги, нагорі,  спозаранку, щовечора, щоразу і т. ін.

Але в частині прислівників, утворених злиттям приймен­ника з іменником, наголос пересувається на перший склад; безвісти, навзнак, нйвіч, навхрест, нйдвечір, ббік, обіч, опліч, побіч, поруч, потайки, поночі, пошепки.

У прислівниках, утворених від числівників, наголос зберігається той самий: заодно, удвох, учотирьох,  вдесятеро, нап'ятеро, нашестеро; тільки два прислівники мають подвійний наголос: надвоє і натроє.  

Від наголосу залежить значення прислівників із часткою ні-:

а) якщо наголос падає на частку ні-, то ця частка набуває значення «немає»: ніде «немає де», ніколи «немає коли»,
ніяк «немає як», нізвідки «немає звідки»; такий прислівник (разом із неозначеною формою дієслова) виступає присудком у безособовому реченні: Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л. Глібов);

б) якщо частка ні- не наголошена, то прислівник просто заперечує щось: ніде, ніколи, ніяк, нізвідки; такий при­
слівник виступає обставиною в реченні: Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).