Прислівники, похідні від прикметників
31394
Морфологія і Правопис
Прислівники від прикметників утворилися в основному трьома способами:
а) за допомогою суфіксів -о, -є: радісний — радісно, щоденний — щоденно, схвильований — схвильовано, гарячий —
гаряче, байдужий — байдуже;
б) злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках: здалека, стиха, дочиста, замолоду;
в) злиттям прийменника по з повним прикметником: поукраїнському, по-рідному, по-ведмежому.
Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, повністю зберігають усі особливості творення й написання цих прикметників: туманний — туманно, нескінченний — нескінченно, шалений — шалено, скажений — скажено, нежданий — неждано, гарячий — гаряче.
Якщо такий прислівник походить від якісного прикметника, що має ступені порівняння, то він теж має ступені порівняння, які творяться так само, як і в прикметника: близько — ближче, найближче, якнайближче; високо — вище, найвище; легко — легше, найлегше; голосно — голосніше, найголосніше.
За походженням прислівники на -о, -є — це колишні короткі прикметники середнього роду в називному (знахідному) відмінку.
Велика група прислівників утворилася поєднанням прийменників із короткими формами прикметника в непрямих відмінках, а саме:
а) прийменників з (с), за, до, від із прикметниками чоловічого або середнього роду в родовому відмінку: знову,
згарячу, здалеку, зрідка, стиха, сповна, замолоду, затемна, засвітла, досита, допізна, віддавна;
б) прийменників на, за, в із прикметниками середнього роду в знахідному відмінку: начисто, нарізно, наліво, навмисне, заново, задовго, востаннє;
в) прийменників в (у), на, по з прикметниками чоловічого
або середнього роду в місцевому відмінку: уповні, на рівні, назовні, напоготові, помалу, пораненьку, попросту
Прислівники, утворені злиттям прийменника з коротко» формою прикметника в різних відмінках, пишуться разом віддавна, завидна, дочиста, насухо, потиху, помаленьку, згаря чу, змалку, востаннє.
Три прислівники, які утворені поєднанням прийменника: повною формою прикметника, пишуться окремо: в основному в середньому, в цілому.
Продуктивним залишається й тепер спосіб творення при слівників поєднанням прийменника по з повною формою прикметника чоловічого роду в місцевому відмінку: по-батьків ському, по-християнському, по-родинному, по-дилетантському по-європейському.
Прислівники, утворені від прикметників на -ський (-цький -зький), а також похідні від назв тварин, замість -ому можуті мати кінцівку -и: по-батьківськи, по-християнськи, по-німець-ки, по-французьки, по-вовчи, по-ведмежи.
Прислівники, утворені злиттям прийменника по з повним прикметником на -ому (-и), пишуться через дефіс: по-новому, по-бойовому, по-братньому, по-давньому, по-солдатському і по-солдатськи, по-турецькому і по-турецьки, no-заячому, по-ведмежому.
Це стосується і прислівників, утворених таким само чином від займенників: по-іншому, по-всякому, по-нашому, по-твоєму.
Прислівники на зразок по-новому треба відрізняти від поєднання прийменника з прикметником по новому. Прислівник відповідає на питання я к?: Живемо по-новому. Прийменник із прикметником відповідає на питання по якому?: Машини пішли по новому мосту. прийменник у цьому словосполученні пов'язується не з прикметником, а з іменником: по мосту.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
а) за допомогою суфіксів -о, -є: радісний — радісно, щоденний — щоденно, схвильований — схвильовано, гарячий —
гаряче, байдужий — байдуже;
б) злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках: здалека, стиха, дочиста, замолоду;
в) злиттям прийменника по з повним прикметником: поукраїнському, по-рідному, по-ведмежому.
Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, повністю зберігають усі особливості творення й написання цих прикметників: туманний — туманно, нескінченний — нескінченно, шалений — шалено, скажений — скажено, нежданий — неждано, гарячий — гаряче.
Якщо такий прислівник походить від якісного прикметника, що має ступені порівняння, то він теж має ступені порівняння, які творяться так само, як і в прикметника: близько — ближче, найближче, якнайближче; високо — вище, найвище; легко — легше, найлегше; голосно — голосніше, найголосніше.
За походженням прислівники на -о, -є — це колишні короткі прикметники середнього роду в називному (знахідному) відмінку.
Велика група прислівників утворилася поєднанням прийменників із короткими формами прикметника в непрямих відмінках, а саме:
а) прийменників з (с), за, до, від із прикметниками чоловічого або середнього роду в родовому відмінку: знову,
згарячу, здалеку, зрідка, стиха, сповна, замолоду, затемна, засвітла, досита, допізна, віддавна;
б) прийменників на, за, в із прикметниками середнього роду в знахідному відмінку: начисто, нарізно, наліво, навмисне, заново, задовго, востаннє;
в) прийменників в (у), на, по з прикметниками чоловічого
або середнього роду в місцевому відмінку: уповні, на рівні, назовні, напоготові, помалу, пораненьку, попросту
Прислівники, утворені злиттям прийменника з коротко» формою прикметника в різних відмінках, пишуться разом віддавна, завидна, дочиста, насухо, потиху, помаленьку, згаря чу, змалку, востаннє.
Три прислівники, які утворені поєднанням прийменника: повною формою прикметника, пишуться окремо: в основному в середньому, в цілому.
Продуктивним залишається й тепер спосіб творення при слівників поєднанням прийменника по з повною формою прикметника чоловічого роду в місцевому відмінку: по-батьків ському, по-християнському, по-родинному, по-дилетантському по-європейському.
Прислівники, утворені від прикметників на -ський (-цький -зький), а також похідні від назв тварин, замість -ому можуті мати кінцівку -и: по-батьківськи, по-християнськи, по-німець-ки, по-французьки, по-вовчи, по-ведмежи.
Прислівники, утворені злиттям прийменника по з повним прикметником на -ому (-и), пишуться через дефіс: по-новому, по-бойовому, по-братньому, по-давньому, по-солдатському і по-солдатськи, по-турецькому і по-турецьки, no-заячому, по-ведмежому.
Це стосується і прислівників, утворених таким само чином від займенників: по-іншому, по-всякому, по-нашому, по-твоєму.
Прислівники на зразок по-новому треба відрізняти від поєднання прийменника з прикметником по новому. Прислівник відповідає на питання я к?: Живемо по-новому. Прийменник із прикметником відповідає на питання по якому?: Машини пішли по новому мосту. прийменник у цьому словосполученні пов'язується не з прикметником, а з іменником: по мосту.
Схожі матеріали