ВИГУК

14278 Морфологія і Правопис
Значення вигуків

Вигуки — це слова, що виражають емоції та спонукан­ня, не називаючи їх, а також відтворюють нечлено­роздільні звуки.

Вигуки в мові виступають замінниками речень. їхнє ж конкретне значення великою мірою залежить від контексту, ситуації. Наприклад, вигук ох: Ох як він говорив! Який був го­лос! (Леся Українка) — висловлює захоплення; Ох, не перед добром, ох, не перед добром вони так п 'ють (Г. Хоткевич) — передає побоювання; Ох... як ти мене злякав, хай йому иур! (Панас Мирний) — виражає переляк; Ох, Боже, Боже, трош­ки того віку, а як важко його прожити (М. Коцюбинський) — відтворює почуття досади, невдоволення.

За значенням вигуки поділяються на емоційні, спону­кальні, застиглі формули спілкування та звуконаслідувальні слова.

Емоційні вигуки виражають почуття, настрій, переживання, стан людини, її ставлення до різних явиш дійсності: о, ой, ох, ох, ех, ай, ух, ой лишенько, ой леле, ґвалт, тьху, тю, фу, иур йому, овва, от тобі й на, отож то й є, де ж пак, слава Богу, боронь Боже.

Спонукальні вигуки виражають наказ, спонукання або слу­гують засобом привернення чиєїсь уваги, впливу на поведін­ку тварин: геть, годі, ну, цить, тсс, гайда, ануте, анумо, гей, огей, агов, алло, но, вйо, соб, цабе, тпру, гиля, агуш, а киш, киць ціп-ціп, паць-паць.

Застиглі формули спілкування виражають привітання, про­бачення, подяку, побажання, божбу, прокльон, лайку тощо: добридень, спасибі, до побачення, на добраніч, дякую, будь ласка, прошу, пробачте, вибачте, даруйте, прощайте, щасливо, їй-богу, чорт би його взяв, к чорту, хай йому біс.

Звуконаслідувальні слова відтворюють різні звуки приро­ди, тварин, машин тощо: ку-ку, кру-кру, кукуріку, ках-ках-ках, гав-гав, му-у-у, тьох-тьох-тюї, тік-так, дзень, брязь, бах, ш-ш-ш.

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

морфологія, Морфема, ВИГУК, словотвір, слово, правопиc

Схожі матеріали