Змінювання дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах

9828 Морфологія і Правопис
Дієслова в теперішньому і простому майбутньому часах (доконаного виду) однаково змінюються за особами й числа­ми. За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни.

До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають є (на письмі — також є), а в 3-й особі множини — закінчення -уть (на письмі — також -ють): кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; зуміє, зумієш, зуміємо, зумієте, зуміють.

До II дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають и, і (на письмі — ї), а в 3-й особі множини — закінчення -ать (на письмі — також -ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; склеїш, склеїть, склеїмо, склеїте, склеять.

В українській мові немає таких дієслів, що в якихось фор­мах належали б до 1 дієвідміни, а в якихось — до II: якщо дієслово в будь-якій особовій формі має закінчення І діє­відміни, то й у всіх інших формах матиме звукову характери­стику цієї дієвідміни; те саме стосується й дієслів II дієвідміни.

Отже, дієслова 1 та II дієвідмін на письмі мають такі осо­бові закінчення:

Число

Особа

1 дієвідміна

II дієвідміна

Однина

1-а 2-а 3-я

-у, -ю -еш, -єш -є, -є

-У, -ю -иш, -їш -ить, -їть

Множина

1-а 2-а 3-я

-емо, -ємо -ете, -єте -уть, -ють

-имо, -їмо -ите, -їте -ать, -ять

До архаїчної дієвідміни належать дієслова дати, їсти й повісти та префіксальні похідні від них на зразок дода­ти, продати, виїсти, розповісти тощо (суфіксальні похідні діє­слова давати, поїдати, відповідати належать до І дієвідміни).

Змінюються вони так:

Число

Особа

Дати

ЇСТИ

Повісти

Однина

1-а 2-а 3-я

дам даси дасть

їм їси їсть

повім повіси повість

Множина

1-а 2-а 3-я

дамо дасте дадуть

їмо їсте їдять

повімо повісте


3-й особі множини дієслова на -повісти не вживаються, їхнє значення тут передається іншими словами: повісти, роз­повісти — розкажуть; відповісти — дадуть відповідь; допові­сти — повідомлять, прозвітують.

Дієслово бути в теперішньому часі в усіх особах має фор­му є. Лише в художній літературі можуть траплятися архаїчні форми 2-ї та 3-ї осіб ecu, єсть, есте, суть. У майбутньому часі дієслово бути має закінчення І дієвідміни: буду, будеш, будеЛ будемо, будете, будуть.

Для особових форм дієслова характерні такі особливості:

а) ненаголошені є (є) та и (ї) у закінченнях у вимові звучать майже однаково, наприклад: пишемо звучить май­
же як [лишимо], будуєш — майже як [будуйіш], сушите наближається до [сушете]; це треба мати на увазі під
час написання особових форм дієслова;

б) буквосполучення -шся в 2-й особі однини читається як с'с'а {вчишся [учис'с'а], пнешся [пнес'с'а]); буквосполу­
чення -ться в 3-й особі однини й множини (яке, до речі, завжди пишеться з м'яким знаком) звучить як ц'ц'а  (вчиться [учиц'ц'а], вчаться [учац'ц'а]);

в) у 3-й особі однини дієслова II дієвідміни обов'язково мають у кінці м'який звук тЛ просить, бачить, гоїть (в усній мові можна почути просе, баче, гоє);

г) у 1-й особі множини в кінці виступає звук о: ведемо, говоримо, будуємося; форми без кінцевого о {ведем, го­ворим, будуємся) допустимі лише в розмовній мові та в поезії;

Г) у закінченнях 1-ї та 2-ї осіб множини -емо, -имо, -ете,   -ите перший голосний ніколи не буває наголошеним, наголос падає або на останній голосний закінчення, або на голосний основи: йдемо, мджемо, мовчимо, ходимо;    йдете, можете, мовчите, ходите.


Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, морфема, словотвір, слово, дієслово, правопис

Схожі матеріали