Обставини
Обставини характеризують дію, стан, рідше — ознаку, називаючи їхній спосіб, міру й ступінь, місце, час, причину, мету, умову.
Обставини в реченні характеризують насамперед присудок, а також інші члени речення, виражені дієсловом, прикметником або прислівником. За своїм значенням обставини поділяються на обставини способу дії, обставини міри й ступеня, обставини місця, обставини часу, обставини причини, обставини мети, обставини умови, обставини допустовості.
Обставини найчастіше виражаються прислівниками, дієприслівниками, іменниками в непрямих відмінках, словосполученнями, а також фразеологізмами.
Обставини способу дії характеризують дію або стан із погляду способу перебігу їх і відповідають на питання як? яким слособом?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Тривожно і радісно злетіли сірі гуси вгору і полинули, полинули (О. Довженко). Біля столу Максим хвацько вдарив навприсядки (М. Стельмах);
б) дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами: Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С. Васильченко). Білий кінь, повіддя попустивши, летить в степи (А. Малишко);
в) іменниками в орудному відмінку (переважно з порівняльним значенням): Вона то плавала лебедем, то йшла павою, то пурхала метеликом, то линула ластівкою (І. Нечуй-Левицький);
г) іменниками з прийменниками: Ми кожний камінь брали з бою (В. Сосюра). Дід з хлопчиком у два ціпи молотили жито (Ю. Яновський);
ґ) фразеологізмами: Мене всього пробирали дрижаки, я не міг нагрітися, хоч згинався в три погибелі (1. Багмут). Брати w жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський).
Обставини міри й ступеня вказують на кількісний або якісний вияв певної дії, стану чи ознаки і відповідають на питання наскільки? скільки разів? у скільки разів? як багато?якою мірою?
Вони переважно виражаються:
а) прислівниками, зокрема такими, як дуже, багато, трохи, ледве, надзвичайно, вщерть, вволю, дотла, доволі, достобіса, двічі, тричі та ін.: Лукаш дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий (Леся Українка). Прозору склянку вщерть налито вином червоним і хмільним (М. Рильський);
б) вищим ступенем порівняння якісних прислівників: Уже що наші братчики задумають, чи добре, чи лихе, так швидше воду в Дніпрі зупиниш, ніж їх (П. Куліш);
в) іменниками в непрямих відмінках з прийменниками: Козак за коліна грузнув у снігу (І. Ле). Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця (М. Коцюбинський);
г) словами й словосполученнями з кількісним значенням: Протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити мур (О. Гончар).
Обставини місця визначають місце дії, її напрямок, початковий або кінцевий пункт і відповідають на питання д є? куди? звідки?яким шляхом?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Зорі тихо тремтять угорі (М. Коцюбинський);
б) іменниками в орудному відмінку без прийменника: Іду шляхом, поля й ліси минаю, але життя свого не омину (Л. Первомайський);
в) іменниками в непрямих відмінках з прийменниками: Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси (Т. Коломієць). Котилася тарілочка по крутій горі, забавляла любих діток у моїм дворі (Л. Глібов).
Обставини часу позначають час дії, її тривання, початок та кінець і відповідають на питання коли? доки? відколи? як довго?
Вони виражаються:
а) прислівниками: Увечері посумую, а вранці заплачу (Т. Шевченко);
б) дієприслівниками і
дієприслівниковими
зворотами: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний). Троянці, в
човни
посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно
поплили (1. Котляревський);
в)іменниками в непрямих відмінках: Після дощу гостріше пахнуть квіти (В. Сосюра). Присмерком дочапали до хутора (Марко Вовчок);
г) словосполученнями: Вже другий день блукаємо по морю (Леся Українка). Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар). Останніми днями у нас погана погода (М. Коцюбинський).
Коли йдеться про позначення року, то українська мова тут надає перевагу родовому відмінку: 1991 року український народ висловився за свою повну незалежність. Проте не буде помилок», якщо цю обставину часу передати місцевим відмінком: У 991 році український народ... Але якщо називається конкретна Ta, то вживається лише родовий відмінок: / грудня 1991 року Український народ...
Години називають так: перша година п 'ятнадцять хвилин, п 'ятнадцять хвилин на другу годину, за сорок п 'ять хвилин друга година, рівно північ (або: дванадцята година ночі), двадцять хвилин за північ. При позначенні часу дії вживаються конструкції з прийменником о (об): о першій годині п 'ятнадцять хвилин, об одинадцятій годині п'ятдесят хвилин.
Обставини причини вказують на причину дії чи виникнення ознаки і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Вони виражаються:
а) прислівниками тому, чому, зопалу, зозла, згарячу, спередсердя, знічев 'я, спросоння тощо (таких прислівників небагато): Прости мене, я згарячу забувся (Т. Шевченко);
б) дієприслівниками і
дієприслівниковими
зворотами: Віста з Малушею, натомившись, загорнулись у шкури й лягли
спати (С.
Скляренко). Аж скипів Бертольд, почувши
гордовитую відмову, до поета посилає посланців тих самих знову (Леся
Українка);
в) іменниками з прийменниками через,
від, з, за,
завдяки, внаслідок, у зв'язку з, в силу, на
підставі'.
Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через
тебе? (Леся Українка).
Обставини мети вказують на мету дії і відповідають на питання нащо? для чого? з якою метою
Вони виражаються:
а) прислівниками навіщо, навмисне, зумисне, наперекір, на зло (таких прислівників небагато): Усі вулиці Вербівки ніби навмисне обсаджені вербами (І. Нечуй-Ле-вицький);
б) неозначеною формою дієслова: Стомились хлопці, присіли спочити (П. Воронько);
в) іменниками з прийменниками для, задля, заради, по, на, з метою, в ім 'я, на честь: Чогось дівчина по воду до броду не ходить (Т. Шевченко). Ми йдем на штурм рядами молодими (В. Сосюра).
Обставини умови називають умову, за якої може відбутися чи відбувається дія, і відповідають на питання у якому випадку? за якої умови?
Вони виражаються:
а) прислівниками принагідно, безнадійно, безперечно, безумовно, безперешкодно, обов'язково, закономірно, випадково: Колись десятки років безнадійно боровся народ Західної України за кілька шкіл на рідній мові (П. Козланюк). Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю до корабля (М. Лукаш);
б) іменниками з прийменниками у, за, при, за умови, у випадку: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Українка). Отак жив Чіпка, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний).
Обставини допустовості називають умову, всупереч якій відбувається дія і відповідають на питання незважаючи на що?
Вони виражаються іменниками або словосполученнями в поєднанні з прийменниками незважаючи на, всупереч, наперекір, попри, при і, як правило, виділяються з обох боків комами: Незважаючи на маленький вітерець, парило й робилося душно (Григорій Тютюнник).