Односкладні речення
Односкладними є речення, у яких є лише один головний член і другий не передбачається.
Особливістю головного члена в таких реченнях є те, що він, маючи форм)', спільну з формою відповідного члена двоскладного речення, водночас суміщає в собі функції обох головних членів — і підмета, і присудка. Проте в одних односкладних реченнях основним завданням його є вираження дії, стану або змінної ознаки, в інших — називання предмета чи явища. Тому, враховуючи як будову, так і функції головних членів односкладних речень, доцільно називати їх відповідно присудками і підметами, не забуваючи разом із тим про їхню специфіку.
Щодо присудків, то в односкладних реченнях, як і у двоскладних, вони бувають:
а) прості дієслівні: Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський). Летим. Дивлюся, аж світає, край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко);
б) складені дієслівні: На другий день, тільки почало розвиднюватись, Соломія була вже на березі (М. Коцюбинський). Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний);
в) складені іменні: Не родися красна, а родися щасна (Нар. творчість). / вдруге дівчина йому відмовила. І щегірш не під силу стало козакові (Марко Вовчок). / стало тихо скрізь (П. Тичина);
г) складні: Сонце підбилося вгору, стало робитися душно. Хак само підмети можуть бути:
а) прості: Далекі стрічі вечорові. Росисті сутінки розлук (П. Василенко);
б) складеш: Перша половина січня (Ірина Вільде). Голі шоломи сопок, темні масиви лісів... (О. Гончар).
Односкладне речення, маючи один головний член, є повним, якшо в ньому не пропущено якогось потрібного другорядного члена. Наприклад, у складному реченні Не довіряй козу вовкові, а капусту козі (Нар. творчість) перше просте речення повне, а друге — неповне: пропущено присудок не довіряй. У складному реченні Не хотіла коза на торг, так потягли (Нар. творчість) друге просте односкладне — неповне: у ньому є головний член, але пропущено додаток козу і обставину місця на торг.
За значенням головного члена односкладні речення поділяються на особові, безособові та називні. Окремо стоять слова-речення (або нерозчленовані речення).