Тире між групою підмета і групою присудка
Між групою підмета і групою присудка тире звичайно не ставиться: Київ прекрасний за всякої пори (І. Цюпа). А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів (О. Гончар). Я син народу, що вгору йде, хоч був запертий в льох (І. Франко).
Тире між групою підмета і групою присудка ставиться, якщо між ними чується вичікувальна пауза і в групі присудка є вказівні частки це, то, ось, значить або їх можна підставити.
Наприклад, у реченнях Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павличко). Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мені (П. Грабовський). Лиш боротись — значить жить (І. Франко) тире між групою підмета і групою присудка ставиться, бо є вказівні частки. У реченні Пісня і праця — великі дві сили! (1. Франко) можна підставити частку це в групу Присудка великі дві сили. Так само в реченні Обов'язок лікаря — Лікувати хворого (О. Гончар) частку це можна підставити в гру присудка обов 'язок лікаря.
Тире між групою підмета і групою присудка ставлять також тоді, коли хочуть виділити присудок. В усній мові тут робиться вичікувальна пауза й далі підвищується тон.
Так, у реченнях Земля наша — як та книга, писана не пером, а шаблями та списами, овіяна легендами (І. Цюпа). Твій кожен мур, твій кожен камінь — рідний, твій кожен дім — знайомий, любий, свій (М. Бажан) тире між групою підмета і групою присудка зумовлене не структурою речень, а інтонацією, якої хотіли надати їм їхні автори.