ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК множина

230 ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

АМ (-ЯМ)  Усі іменники всіх родів і відмін у давальному відмінку множини мають закінчення -ам або -ям.

 Закінчення -ям приймають усі іменники м’які та жіночого роду на приголосний -р, -дь, -зь, -ль, -нь, -сь, -ть; усі інші — -ам (див. § 22): чоловікам, школяра́м, ту́чам, гно́їщам, ягня́там, ноча́м..., але коваля́м, косаря́м, ті́ням, тва́рям, обли́ччям, підза́мчям…

 Ті іменники, що вживаються тільки в множині, приймають -ам, коли в назовному відмінку мають тверде закінчення (-и, -а), -ям, коли м’яке (-і, -і, -я). Але після (неподвоєних) ж, ч, ш, щ, як і завжди, буде -а, а не -я: го́рдощі — го́рдощам і т. ін. Винятки: лю́дям, шта́ням, ку́рям, гу́сям, ді́тям, сі́ням, са́ням, гру́дям.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але з початку зареєструйся

Клясичний правопис, Множина, відмінки, Іменник

Близьки матеріали