МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК однина

585 ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

В місцевому відмінку однини іменники мають закінчення -і (-ї), -у (-ю), -ові (-еві, -єві).

 -І (-Ї) 1. -і (після голосних та ’ -ї) мають:

 а) Усі іменники жіночого роду, а також чоловічого на -а та -я: на воді́, у руці́, на ті́тці, по землі́, при статті́, поли́ці, кру́чі, мере́жі, наді́ї, збро́ї, сім’ї́, по́дорожі, пе́чі, кро́ві, тва́рі, мі́ді, по́вісті, ма́тері, бідола́сі, міхоно́ші, судді́...

 

 Примітка. У прислівниках, витворених з іменників жіночого роду на приголосний, задержується старе закінчення -и місцевого відмінку: поча́сти, восени́ або увосени́ (порівн. по о́сені).

 

б) Усі іменники ніякого роду з наростком -ят- : на теля́ті, горща́ті..., також у слові і́мені.

 в) Іменники чрловічого роду, переважно ті, що без наростків: у байра́ці, на язиці́, при сто́зі, на поро́зі, в ду́сі, лу́зі, на по́версі, кожу́сі, горо́сі, бе́резі, мі́сяці, коні́, зу́бі, хресті́, коті́, возі, о́бразі, до́мі, ду́бі, чо́боті, ро́ці, хлі́бі, ґру́нті, сві́ті, стовпі́, листі́, хвості́, пні, дні, сні, ло́бі, ро́ті, па́льці, ре́готі, нали́гачі, молочаї́, тра́вні, зло́чині, камінці́, ка́мені... (див. іще 4).

 г) Іменники ніякого роду тверді  без наростка -к-: на селі́, у гнізді́, при я́блуці, в о́ці, молоці́, ву́сі, сло́ві, письмі́, чолі́, боло́ті, полотні́, в пальті́, у бюрі́, зо́лоті, добрі́, ма́слі, вікні́, багні́, дні, па́ливі, заступи́лні, товари́стві.... а також іменники ніякого роду мішані та м’які, особливо під наголосом: на лиці, у яйці́, при кільці́, в денці, плечі́, житті́, смі́тті́, гіллі́, грудді.... також: на со́нці, у мо́рі, в по́лі, го́рі, се́рці, віко́нці, сто́впищі, зга́рищі, стано́вищі, в пита́нні, у збі́жжі, роздорі́жжі, картопли́нні, прокля́тті, обли́ччі, в лушпа́йї, у пі́р’ї, розто́ржі... (див. іще 3).

 -У 2. -у мають переважно іменники тверді чоловічого й ніякого роду з наростком -к- (-ик, -ок, -ак, -ко...): на ко́нику, при гвіздку́, у мішку́, ба́теньку, в буди́нку, на ри́нку, бідаку́, пуче́чку, до́щику, ставку́, грабу́нку, жовтку́, у ві́йську, на лі́жку, у ві́чку, місте́чку, се́рде́ньку, горща́тку, яє́чку, видо́виську..., а також і деякі інші ім. чоловічого роду тверді: на воску́, в соку́, на снігу́, по моху, у міху́, в полку́, сліду́, бору́, меду́, степу́, току́, шляху́, яру́, льоду́, знаку́... Також такі, як при Ґео́рґу...

 -У (-Ю) — -І (-Ї) 3. То -у (-ю), то -і (після голосних -ї) мають деякі іменники чоловічого роду: на роду́ — на ро́ді, в лісу́ — в лі́сі, в гаю́ — в га́ї, у саду́ — у са́ді, у склепу́ — в скле́пі, на ставу́ — на ста́ві, на торгу́ — на то́рзі, в бору́ — в бо́рі, в капшуку́ — в капшуці́, в по́тягу — в по́тязі, на козаку́ — на козаці́, на чумаку́ — на чумаці́, на това́ришу — на това́риші, на школяр́у — на школярі́, на косарю́ — на косарі́ (див. іще 4).

 Також іменники ніякого роду І відміни мішані й м’якіз наголосом не на закінченні вживаються то з закінченням -і (-ї), то з закінченням -ю (-у): на со́нці — на со́нцю, у мо́рі — у мо́рю, на по́лі — на по́лю, при го́рі — при го́рю, на се́рці — на се́рцю, у сто́впищі — у сто́впищу, на ві́чі — на ві́чу, в пита́нні — в пита́нню, у збі́жжі — у збі́жжю, в роздорі́жжі — в роздорі́жжю, на обли́ччі — на обли́ччю (див. іще 1г).

 Особливо часто вживається закінчення -у (-ю) після прийменника по: по Дніпру́, по дну, по сло́ву, по кожу́ху, по олівцю́, по я́блуку...

 -ОВІ (-ЕВІ, -ЄВІ) 4. -ові (-еві, після голосних -єві) мають іменники чоловічого роду рівнобіжно з вищенаведеними закінченнями, переважно в назвах живих істот: на ба́тькові, при ко́никові, на бра́тові, на това́ришеві, во́вкові, кобзаре́ві, Корні́єві, у ру́хові...

 Навіть іменники ніякого роду з наростком -к- можуть приймати це закінчення: на теля́ткові, при дитя́ткові і т. ін.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але з початку зареєструйся

Однина, Клясичний правопис, відмінки, Іменник, закінчення

Близьки матеріали