ОРУДНИЙ ВІДМІНОК множина

276 ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

В орудному відмінку множини іменники мають закінчення -ами (-ями), -ми, -има.

 -АМИ (-ЯМИ) 1. -ами і -ями мають майже всі іменники всіх родів у тих самих випадках, що й у давальному множини перед чоловіка́ми, школяра́ми, бу́чами, гно́їщами, ягня́тами, ноча́ми, коваля́ми, косаря́ми, ті́нями, обли́ччями, тва́рями, підза́мчями...

 -МИ 2. -ми після приголосних (поруч звичайних на -ами, -ями) мають лише поодинокі іменники: чоловічого роду, як от з кі́ньми, перед гістьми́, грі́шми (і гроши́ма), чобітьми́, жолудьми́: ніякого роду, як от колі́ньми (колі́но в значінні частини тіла), крильми́ (крило́ у птиці), дівча́тьми; жіночого роду: свиньми́. Також деякі, що вживаються лише у множині: під грудьми́ (і груди́ма), перед ворітьми́, дверми́ (і двери́ма), сі́ньми, курми́, гусьми́, ді́тьми, людьми́, саньми́ і деякі інші.

 -ИМА 3. -има вживається в словах очи́ма, плечи́ма, уши́ма (і ву́хами) — див. іще 2.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але з початку зареєструйся

Клясичний правопис, Множина, відмінки, Іменник

Близьки матеріали