РОДОВИЙ ВІДМІНОК множина

331 ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

У родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), чистий пень (відсутність звукового закінчення), -ей.

 -ІВ (-ЇВ) 1. -ів (після голосних та ’ -їв) мають:

 а) Майже всі іменники чоловічого роду (див. 2б): з ро́ків, від берегі́в, до осоко́рів, проти зві́рів, без ярмаркі́в, коло сині́в, кумі́в, степі́в, чорті́в, на́сипів, пі́дписів, літо́писів, школярі́в, товариші́в, мечі́в, дощі́в, косарі́в, ковалі́в, князі́в, карасі́в, днів, ведме́дів, сту́пенів, женці́в, зяті́в, гаї́в, краї́в, солов’ї́в... Також деякі іменн. чоловічого роду на -а (-п): до старості́в, те́слів, су́ддів.

 б) Винятково іменники ніякого та жіночого роду: без прислі́в’їв, подві́р’їв, во́лів (від во́ло), ба́гнів (і ба́гон), полі́в (рідко піль), морі́в, місці́в (і місць), обли́ччів (і обли́ч), роздорі́жжів (і роздорі́ж), сто́впищів (і сто́впищ), пита́ннів (і пита́нь), бабі́в, хаті́в (і хат), губі́в (від губа = labium), ро́зко́шів, по́дорожів, матері́в, статті́в (і статте́й), ві́дповідів (і ві́дповідей), тва́рів (і тва́рей) (див. іще 3а).

 в) Іменники, що вживаються тільки у множині:

 а) всі на -щі: ра́дощів, мо́лодощів, клі́щі́в й под.:

 б) ті, що конструкцією закінчення стоять поряд із іменниками чоловічого роду: манівці — від манівці́в (порівн. хло́пці — хло́пців), гала́нців, майо́рців, микола́йців, Чернівці́в (і Черніве́ць), Соро́чинців (і Соро́чинець), Яківці́в, баглаї́в (порівн. гаї́ — гаї́в), драглі́в та ін. (див. іще 2в);

 в) деякі інші: без ба́йдиків, з бе́льбухів, по́зіхів, бе́бехів, викрута́сів, вихиля́сів, зальо́тів, ма́ндрів, дрі́жджів, но́шів, на́ймів, нари́тників, пачо́сів, обжи́нків, окуля́рів, о́хрестів, в’я́зів, схо́дів, штані́в, шарава́рів, граблі́в (і грабе́ль).

 Чистий пень (без закінчення) 2. Чистий пень мають:

 а) Майже всі іменники ніякого роду  та іменники жіночого роду на -а, -я (І відміна): без слів, до дере́в, з гнізд, серць (частіше серде́ць), озі́р (і озе́р), я́блук, ві́кон, колі́с, кіл (ко́ло), воло́ко́н, поло́тен, джере́л, ві́дер, кі́лець, яє́ць, сіл (село́), ягня́т, ягня́ток, пита́нь, роздорі́ж (див. 1б), іме́н, небе́с...; до гір (гора́), без кіз, з панчі́х, проти бліх, від борі́н, сторі́н, дорі́г, бур (бу́ря), зада́ч, шкіл (шко́ла), рож, ріс (роса́), груш, барв, форм, книжок, дощок, свічок, чайок (чайка), копійок, со́со́н (і со́сен), на́зов, мі́тел, во́єн (війна́), попівен, картопе́ль, сотень, кухонь, ове́ць, церко́в, буков, версто́в, дрохов, кроков, корого́в, відьом, земе́ль, пісень, і́гор, і́скор

 Також деякі іменники чоловічого роду на -а, -я: коло старши́н, міхоно́ш, п’яни́ць.

 б) Іменники чоловічого роду:

 а) з наростком -ин в однині, але цілком послідовно тільки ті, що з наростком -ан- (-ян-) перед -ин: без міща́н, до селя́н, з галича́н, проти заробітча́н, тата́р (і тата́рів), але звичайно болга́рів, воло́хів, се́рбів, хазяї́в (і хазяїні́в);

 б) поодинокі після числівників: сім день (і днів), сто раз (частіше сто разі́в), па́ра чобі́т, сім чолові́к і ін. (але разів сто...).

 в) Іменники, що вживаються тільки у множині, особливо з ознаками ніякого й жіночого роду: ле́щата — без ле́щат, вил, дави́лець, ві́нець, ко́зел, я́сел, я́сен, ворі́т, обста́вин, запро́син, збо́їн, вечерни́ць, но́жиць, поми́й, конопе́ль, ви́сівок, гін (і го́нів), ві́жок, ночов, круп (і крупі́в), Яс, Ате́н, Черка́с, Бенде́р, Карпа́т, Лубе́нь.

 -ЕЙ 3. -ей мають:

 а) Майже всі іменники жіночого роду на приголосний з ноче́й, біля пече́й, від вісте́й, ті́ней, косте́й, рече́й..., але ро́зко́шів, по́дорожів і деякі інші (див. 1б).

 б) З іменників чоловічого роду тільки: ко́ней, гро́шей, госте́й; жіночого на -а, -я: свине́й, мише́й, во́шей; ніякого: оче́й, плече́й (і пліч).

 в) Іменники, що вживаються тільки у множині: груде́й, двере́й, діте́й, люде́й, куре́й, гусе́й, сіне́й, сане́й.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але з початку зареєструйся

Клясичний правопис, Множина, відмінки, Іменник

Близьки матеріали