Поняття про відокремлені члени речення
у простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени речення можуть виділятися паузами та інтонацією. Ці члени речення по-різному уточнюють, доповнюють, розширюють основний зміст висловлювання. Це — відокремлені члени речення.
Наприклад, у реченнях Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко). Хлопці мовчки стоять, милуючись з зоряного неба (Ю. Яновський). Ніч була темна, аж чорна (М. Коцюбинський) є відокремлене означення покинута людьми на довгі дні (вказує, крім того, на причину), відокремлена обставина милуючись з зоряного неба (називає додаткову дію), відокремлений присудок аж чорна (уточнює присудок).
Відокремлення члена речення залежить:
а) від його смислового навантаження;
б) від способу його вираження;
в) від його місця в реченні;
г) від стилю мовлення;
г) від експресивно-емоційного забарвлення висловлювання.
Відокремлення бувають обов'язкові, зумовлені структурою речення, і факультативні, залежні від волі автора. Наприклад, у реченні Коли архімандрит заплатив йому ці гроші за переписування — дуже гарним письмом — якогось старовинного літопису, він, Самійло-філософ, не захотів більше бути щодня битим і втік (В. Кожелянко) автор виділив неуз-годжене означення дуже гарним письмом для того, щоб надати йому більшої ваги, привернути до нього увагу.
Відокремлені члени речення несуть більше смислове навантаження, ніж невідокремлені.
На письмі відокремлені члени речення виділяються з обох боків комами, рідше — тире.