Велика літера на початку речення
Велика літера на початку речення
З великої літери пишеться:
а) Перше слово, яким починається текст.
б) Перше слово в реченні:
1) після крапки;
2) після крапок, знака оклику й знака питання, коли ними закінчується попереднє речення.
в) Перше слово кожного рядка у віршах незалежно від наявності розділового знака в кінці попереднього рядка (хоч і не обов’язково).
Примітка 1. Після крапок, які не закінчують речення, а стоять у середині його для позначення переривчастості мови та інтонаційних відтінків, перше слово пишеться з малої літери:
— Дивіться... он там... встає... він ще живий... Семен... Семен... (Коцюбинський).
Тихо в хаті стало;
Тільки наймичка шептала:
«Мати... мати... мати...» (Шевченко).
Примітка 2. Коли знак оклику чи знак питання, а також крапки стоять у кінці прямої мови, то дальше речення (слова автора) пишеться з малої літери:
— Так тому й буть! — усі гукнули (Глібов).
— Що з тобою? — допитувалась Маланка (Коцюбинський).
Я не Ганна, не наймичка,
Я... — та й оніміла (Шевченко).
Примітка 3. Після знака питання , що стоїть у середині речення для надання питальної (окличної) інтонації словам, пишеться мала літера:
Що його турбувало? погода? далека дорога?
Сонце! сонце! — на гори й долини, —
Сонце! сонце! — на води й поля.
Хай живе в вільній праці людини
України земля! (Тичини)