Державний Герб України ( малий )

Стаття 20, Роздiл І Конституцiї України
З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали в багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях – з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо). Тризуб – родовий знак Рюриковичів часів Київської Русі. Перша згадка у літописах про ці знаки належить до Х століття.
Посли київського князя Ігоря (912–945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком – його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980–1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб і напис «Володимир на столі, а це його серебро». Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського –священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.
У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1919 було викладено опис герба з тризубом як головним його елементом. З 22 січня 1919 згідно із законом про Злуку тризуб увійшов до крайового герба Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше конституційно тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге спеціальною «Урядовою Комісією з виготовлення Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехо-Словацької Республіки.
У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.