Англія і Українська мова

23.10.2017 в 00:13 Мова в світі 632
Звати мене Анна. Я працюю вчителем української мови в Англії. Наразі ще займаюся усним і письмовим перекладом, перевіркою англійських текстів і подібним ремеслом.
Школу відкрили у листопаді цього року в місті Глостер, де є українська філія Спілки Українців у Великобританії, клуб “Дніпро”.
З вами, я хочу поділитися історією української освіти у Великобританії та розвитком нашої молодої школи.
Дивом чи долею потрапивши в цю країну, уже багато років тому, мене до сліз вразив тутешній патріотизм та любов до усього рідного. Діаспора Англії оберігає культуру, традиції та обряди у всій багатогранності, красі, величі і їхньому багатстві.
Я ніколи не забуду сльози гордості і туги за рідним краєм, коли ми співали «Чорнобривці посіяла мати» у місті Кардіф, Уельс. Я тоді подумала про те, що вдома я так ніколи не пишалася тим, що я українка. Я ніколи повністю не розуміла цінності нашої незалежності і автентичності народу.
Я завжди буду вдячна долі і патріотам із цих країв - вони навчили мене любити свою країну.
Протягом багатьох років я спостерігала - у багатьох українських родинах виростають діти, які в кращому випадку розуміють нашу мову, але, на жаль, вільно нею не спілкуються (я вже навіть не говорю про письмо чи читання).
Тепер, коли у мене самої з’явилася донечка, я розумію, як важко батькам вчити їх удома. Саме це і спонукало мене серйозно задуматися про відновлення української школи.
У Англії є декілька навчальних осередків – у Лондоні, Манчестері, Ноттінгемі, Ковентрі та інших містах. Усі ці заклади є золотими оберегами нашої культури, мови та історії. Усі школи працюють в поті чола для того, щоб утримати душу і серце нашої нації живими посеред іншої країни, де панують зовсім інші устрої та обряди. Де щодня лунає інша музика і мова. Ці школи і ті, хто в них працює, нагадують мені захисників, що стоять на варті усього святого і важливого, минулого і майбутнього. Вони приносять неоціненний вклад у збереження української самобутності закордоном.
І перш за все, мені дуже хочеться зробити хоч найменший внесок у збереження самого найціннішого.
Сподіваюся дописувати щотижневі замітки про школу і цікаву інформацію про те, як ми вчимо наших діток.
Только пользователи сайта могут остовлять комментарии