Частка

7655 Морфологія і Правопис
значення і склад часток

Частка — службова частина мови, яка надає окремому слову, висловлюванню чи реченню певного смислово­го або емоційного відтінку.

Наприклад, у реченні Лише мох вкриває собою оте віковічне ніким не займане каміння (А. Шиян) частка лише виділяє слово мох, за допомогою частки «і- утворено заперечний зай­менник ніким, частка не заперечує ознаку займане.

Частки за своїм значенням і вживанням поділяються на:

такі, що надають певного смислового відтінку окремому слову чи групі слів;

такі, що вживаються для оформлення різних видів речень;

приєднувальні;

словотвірні й формотвірні.

Частки, які надають окремому слову чи групі слів певного смислового відтінку (присловесні частки), за значенням є такі:

а) підсилювально-видільні — вживаються для підсилення або виділення окремих слів у реченні: навіть, тільки,
лише {лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, принаймні, аж, же (ж), -таки, -то, все, ще, вже, вже й, і, та, собі, о,
ой; наприклад: Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Ю. Яновський). Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села/(Т. Шевченко);

б) уточнювальні — вказують на міру точності або правдивість повідомлення: саме, якраз, справді, точно, влас­
не, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, неначебто, мов,
мовби, немовби, буцім; наприклад: Збори почалися рівно о другій годині (М. Трублаїні). Дим став немов густішим,
до нього примішалося ще щось (Г. Хоткевич);

в) вказівні — слугують для того, щоб привернути увагу до якогось предмета, явища: то, ото, от, це, оце, ось, ось­
де, он, онде, воно; наприклад: Он зірка в небі пролетіла (В. Сосюра). Блаженків Денис альпініст? Та чи він хоч
знає, що це воно таке? (О. Гончар).

Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень —

Розповідних (стверджувальних і заперечних), питальних, спо­нукальних, окличних (фразові частки), є такі:

а) стверджувальні — виступають замінниками стверджу­вальних речень або підсилюють їх: так, авжеж, аяк­же, атож, ага, еге, еге ж, гаразд; наприклад: Авжеж,

такий у нас ведеться звичай (Леся Українка). — Ви доб- ре знаєте Карпа?— поспитав я. — Атож... (М. Коцю- бинський);

б)  заперечні — вживаються в заперечних реченнях або замінюють їх: не, ні, ані; наприклад: Ні, краще ніколи
 не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (М. Коцюбинський);

 в) питальні — вживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже,
що за, га, та ну, наприклад: Чи є кращі в життю літа та над молодії? {Леся. Українка). Невже історія нас так
 нічого й не навчила?{З газети);

г) спонукальні — надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, просьби, заборони, заклику до дії:
 бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но\ наприклад: Бодай кати постинали, отих царів, катів людських! (Т'. Шевченко)

г) окличні — вживаються для оформлення окличних ре­чень: що за, що то за, ну й; наприклад: Що за гарна година настала! Ну й день!

Приєднувальні частки вказують на певний зв'язок між вис­ловлюваннями: теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то (за своїм значенням вони наближають­ся до сполучників); наприклад: Тож як мудрості доходиш, — хочеться і жить і жить! (П. Тичина). Зайди у лютому чи квітні, то хліб і сіль завжди навпіл (А. Малишко).

Словотвірні й формотвірні частки виконують роль пре­фіксів, суфіксів та закінчень, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення: абихто — аби з ким, ніщо — ні в чому, щодня — що другого дня, будь-який — будь до якого, коли-небудь, знав би, хай подумає, чийсь — чийогось, вчитися — вчишся.

До словотвірних належать частки аби-, де-, -сь, казна-, хтозна-, будь-, небудь-, ні-, що-: абищо, дехто, якийсь, казна-звідки, хтозна-куди, будь-де, як-небудь, ніякий, щороку.

До формотвірних належать частки би, б (за їх допомогою утворюється умовний спосіб: сказав би, зраділа б); хай, нехай (за їх допомогою утворюється наказовий спосіб: хай скаже нехай прийдуть)', -ся (за її допомогою утворюються звороти: дієслова: вмиваюся, тривожаться).
Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, морфема, словотвір, частка, слово, правопиc

Схожі матеріали