Дієприслівник

6622 Морфологія і Правопис

Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка нази­ває другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета.

- Наприклад, у реченні Бані церков здіймаються над київ­ськими горами й сяють золотом у блакитному небі названо один предмет (бані) і дві його дії (здіймаються і сяють). Якщо в цьо­му повідомленні нас цікавить передусім місце розташування церков, то в такому разі дія здіймаються для нас головна, а сяють — другорядна; цю дію, отже, передаємо дієприслівни­ком: Бані церков здіймаються над київськими горами, сяючи зо­лотом у блакитному небі. Якщо ж ідеться про зовнішній вигляд церков, тоді здіймаються буде для нас другорядною дією, і її, отже, передаємо дієприслівником: Бані церков, здіймаючись над київськими горами, сяють золотом у блакитному небі.

Дієприслівники бувають доконаного й недоконаного видів.

Дієприслівники самі по собі на час не вказують. Дієприслівник доконаного виду означає дру­горядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основ­ної. Він відповідає на питання що  зробивши?

Наприклад, у реченні Погулявши коло бджіл і наївшись огір­кових пуп янків, натрапив я на моркву (О. Довженко) доконаний вид дієприслівників погулявши і наївшись вказує, що дія, названа ними, відбулася раніше від дії, названої дієсловом натрапив.

Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною. Він відповідає на пи­тання що роблячи?

Наприклад, у реченні Гуляє містом дика хуга, висвистую­чи, дико кричачи (М. Бажан) недоконаний вид дієприслівників висвистуючи і кричачи вказує, що дія, названа ними, відбу­вається водночас із дією, названою дієсловом гуляє.

Дієприслівник у реченні виступає обставиною: Любив, (к о л и?) їдучи на возі з лугу, дивитися, (я к?) лежачи, на зоря­не небо (О. Довженко). Дієприслівники й дієприслівникові

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, морфема, словотвір, слово, дієприслівник, дієслово, правопис

Схожі матеріали