Граматичні значення

9888 Морфологія і Правопис
Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Наприклад, слово розумом має такі граматичні значення: «іменник», «чоловічий рід», «орудний відмінок», «однина». Слово розумно має лише одне граматичне значення — «прислівник». Граматичне значення є обов'язко­вою ознакою слова.

Граматичні значення слова є додатковими (супровідними) щодо лексичного значення і слугують для позначення як пев­них різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найза-гальніших властивостей буття.

Наприклад, розглянемо два слова в реченні Як вовка не держи, він в ліс втече при першій нагоді (І. Карпенко-Карий). Словоформа вовка має лексичне значення «чотириногий хи­жак сірої масті» і чотири граматичні значення: «іменник», «чо­ловічий рід», «родовий відмінок», «однина». Граматичне зна­чення «іменник» вказує, що названий словом предмет може виступати діячем (суб'єктом) або об'єктом дії. Граматичне зна­чення «родовий відмінок» вказує, що цей предмет виступає тут об'єктом дії (не вовк держить, а його держать). У другій частині речення є слово він. Лексичного значення воно не має, але має чотири граматичні значення: «займенник», «чоловічий рід», «називний відмінок», «однина». Граматичне значення «займенник» вказує, що це слово виступає замінником якоїсь назви. Граматичні значення «чоловічий рід» і «однина» спів­відносять займенник він із предметом, названим словом вовк, «називний відмінок» вказує, що цей предмет у даному разі виступає діячем (вовк утече).

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.

Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).

Синтаксичні граматичні значення використовуються ли­ше для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому са­мому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці зна­чення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників. Адже виділені тут граматичні значення прикметника аж ніяк не випливають з їхнього лексичного значення і не впливають на нього: наприклад, форми синій, синя, синє, сині, синього, синьому і т. д. завжди вказують на той самий колір. Відмінки ж іменників, крім того, що по­значають різні зв'язки між словами в реченні, несуть ще й певну інформацію про реальність, тобто про те, у якій ролі виступає названий словом предмет — у ролі суб'єкта (дія­ча), об'єкта, обставини тощо.

Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші власти­вості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значення слова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: різне ре­альне значення передають однина і множина того самого слова: день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день), батько і батьки (останнє може ще означати «батько і мати»), вода і води тощо. Ступені порівняння прикметників вказують на різну інтенсивність вияву ознаки: холодний, холодніший, найхолодніший. Різного змісту набувають висловлювання за­лежно від того, у якому часі вжито дієслово: Дощ ішов. Дощ іде. Дощ ітиме — хоч у кожному з них слова ті самі.

Синтаксичні й номінативні граматичні значення, як змінні, зумовлюють творення різних морфологічних форм того само­го слова — словоформ. У речення змінні слова входять лише у вигляді певних словоформ.

З погляду відношення граматичних значень до дійсності їх ще можна поділити на реальні й формальні.

Реальні граматичні значення несуть певну інформацію про дійсність (це, як було вже показано, і частини мови, і ступені порівняння прикметників, і час дієслова, і в певних випадках рід іменників, відмінок іменника).

Формальні граматичні значення в межах слова не мають відношення до дійсності, а в реченні вони виконують синтаксичну роль, допомагаючи правильно моделювати дійсність, відображувану в словах. Візьмемо рід дієслова в минулому часі, він ніяк не впливає на семантику слова — ту саму дію озна­чає, наприклад, змінив і змінила. Але в реченнях День змінив ніч і День змінила ніч рід дієслова суттєво змінює значення висловлювань: перше з них означає «настав день», друге — «настала ніч».

Граматичні значення існують у взаємозв'язку й взаємовиключенні. Мова не може бути з одним відмінком (скажімо, лише з називним), з одним родом (наприклад, лише з чолові­чим) і т. д., бо тоді взагалі не йшлося б про відмінок (як у французькій мові) чи про рід (як в англійській). Саме в цьо­му й виявляється взаємозв'язок між граматичними значення­ми. Взаємовиключення полягає в тому, що, наприклад, якщо іменник стоїть в орудному відмінку, то він не може водночас стояти і в родовому чи давальному.

Кожна окрема система однорідних граматичних значень — це граматична категорія. Граматична категорія шодо граматич­них значень є загальне, а граматичні значення шодо граматич­ної категорії — часткове. Граматична категорія ґрунтується на двох і більше граматичних значеннях. Наприклад, категорія роду в українській мові об'єднує чоловічий, жіночий і се­редній рід, категорія числа — однину й множину, категорія виду — доконаний і недоконаний вид тощо.

Усі змінні граматичні категорії даного слова формують його парадигму — сукупність усіх словоформ. Наприклад, парадигма іменника в українській мові налічує 14 словоформ (по 7 від­мінків в однині й множині), парадигма прикметника — 24 словоформи (по 6 відмінків у трьох родах і 6 — у множині).

В українській мові є такі основні граматичні категорії: в іменниках, прикметниках, деяких займенниках, деяких формах дієслова — категорії роду, числа й відмінка; у частини прикметників і прислівників — категорія ступенів порівняння; тільки в дієсловах — категорії виду, перехідності, способу, часу, особи.


Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

морфологія, частини слова, морфема, слово, правопис

Схожі матеріали