Творення деяких відносних прикметників

11079 Морфологія і Правопис
Багато відносних прикметників утворено за допомогою суфікса -н-: народний, залізний, вчасний, професійний, комедій­ний, хатній, верхній.

Якщо твірна основа закінчується на н, то відбувається под­воєння — нн: район — районний, бетон — бетонний, вікно — віконний, південь — південний, осінь — осінній.

Приголосні г, к, х перед суфіксом -н- чергуються відпо­відно із ж, ч, ш: дорога — дорожній, рік — річний, втіха — втішний.

Якщо твірна основа закінчується збігом приголосних, то між ними може з'являтися вставний о або є: церква — церков­ний, молитва — молитовний, дно — бездонний, земля — беззе­мельний, торгівля — торговельний, купівля — купівельний, за готівля — заготівельний, ребро — міжреберний, відро — десятивідерний.

У прикметниках буквений, казармений, формений, потомствений вставний є виникає між твірною основою й суфіксом -н-

У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан (-ян-), букван не подвоюється. дерев'яний, олов'яний, солом'яний, віт­чизняний, весняний, горілчаний, дощаний, кожушаний, піщаний.

Велика група прикметників, що вказують на відношення предмета до дії, твориться за допомогою суфікса -льн-, який додається до основи неозначеної форми дієслова (частина діє­слова без -ти): копіювати — копіювальний, освітлювати — освітлювальний, наступати — наступальний, навчати — на­вчальний, свердлити — свердлильний, живити — живильний, місити — місильний.

Відносні прикметники від іншомовних назв часто утворю­ються за допомогою суфікса -ичн- (-ічн-): історія — історич­ний, циліндр — циліндричний, атлет — атлетичний, ідеологія — ідеологічний, хімія — хімічний, алгоритм — алгоритмічний.

Багато відносних прикметників твориться за допомогою суфікса -ов- або його варіанта -ев-: зимовий, лісовий, фірмовий, овочевий, полудневий.

У вживанні варіантів суфікса -ов- та -ев- має значення наголос:

а) якщо наголос падає на закінчення, завжди вживається   -ов-: нульовий, польовий, крайовий, бойовий, сторожовий, грошовий, ключовий;

б) якщо наголос падає на основу, то після м'яких і шиплячих вживається -ев-: травневий, емалевий, кореневий,
насіннєвий, стронцієвий, життєвий (але: життьовий), взуттєвий (але: взуттьовйй), грушевий, плюшевий, обручевий, борщевий (але: борщовий); після твердих вживається -ов-: кварцовий, липовий, службовий.    

Префіксальний словотвір прикметників менш продуктивний, ніж суфіксальний. Прикметники за допомогою префіксів
утворюються переважно від прикметників: прадавній, суцільний, співзвучний, антинауковий, проурядовий, ультрамодний,
нелегкий, неуважний.     

Частина відносних прикметників утворилася від приймен­никових форм іменників одночасним додаванням префіксів без-, на-, над-, під-, при-, поза-, від-, до-, за-, між-, перед-, серед- (прийменники, що перейшли в префікси) і суфіксів -н(ий), -ов(ий): беззвучний, безплановий, наочний, надмірний, підземний, привокзальний, позаштатний, відцентровий, доречний, захмарний, міжрядковий, передсвітанковий, Середземний.


Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

морфологія, морфема, прикметник, словотвір, слово, правопис

Схожі матеріали