Складне речення

10497 Синтаксис і пунктуація

Речення, яке має два або більше синтаксичних (підметово-пРисудкових) центрів, називається складним.

Наприклад, речення Лиш той творити може, хто любить свій народ (В. Сосюра) — складне, бо в ньому є два синтаксичні центри: лиш той може творити і хто любить.

Складне речення об'єднує кілька простих. Але, порівняно з простими реченнями, частини складного речення мають свої інтонаційні, синтаксичні й смислові особливості. Складні речення повніше передають думку, точніше виражають зв'язки між явищами.

В усному мовленні в складному реченні між його частина­ми, що мають свої синтаксичні центри, робляться, як прави­ло, невеликі паузи, а на письмі звичайно ставляться коми: Живемо так, що доля одного переплітається з долею іншого, немов коріння дерев, які ростуть поруч (М. Томенко). (Про ви­падки, коли між частинами складного речення коми не став­ляться або ставляться інші розділові знаки, мова йтиме далі.)

Частини складного речення, що мають свої синтаксичні центри, прийнято називати двояко: предикативними частина­ми або простими реченнями. Назва «просте речення» хоч і омо­німічна, двозначна, проте вона зручна тим, що дає змогу без спеціальних пояснень переносити характеристики власне про­стих речень на предикативні частини складних утворень.

Прості речення (предикативні частини) у складному ре­ченні можуть об'єднуватися між собою різними зв'язками — як рівноправні і нерівноправні, за допомогою сполучників і без них. Цей зв'язок (між двома простими реченнями в склад­ному) буває:

сурядний —за допомогою сполучників сурядності: Си­чі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шев­ченко). Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея (І. Франко);

підрядний — за допомогою сполучників підрядності й  сполучних слів (тобто відносних займенників та прислівників): Людині треба, щоб її робота залишалася після неї жити (Ю. Яновський). Мені бачиться школа в селі, до якої з цілковитим правом можна б додати ще одне слово — не просто школа, а школа життя (Ю. Яновський);

безсполучниковий—за допомогою лише інтонації: Переконатися пора: зробиш зло — не жди добра (Д. Білоус). Залежно від того, як поєднані між собою прості речення (предикативні частини), складні речення поділяються на склад­носурядні, складнопідрядні, складні безсполучникові і складні синтаксичні конструкції (багатокомпонентні утворення з різ­ними видами зв'язку

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

пунктуація, речення, мова, синтаксис, складне речення

Схожі матеріали