Відокремлення обставин

10824 Синтаксис і пунктуація

Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й діє­прислівниковими зворотами, звичайно відокремлюються (такі обставини завжди називають другорядну дію порівняно з дією, вираженою способовою формою дієслова): На кладці, обняв­шись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М. Стельмах).

При цьому треба пильнувати, щоб у виділений комами дієприслівниковий зворот не потрапили інші слова (зокрема сполучники), які синтаксично не належать до цього звороту, але інтонаційно приєднуються до нього (пауза чується не після них, а перед ними). Наприклад, у реченні Старий підводиться і, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) сполучник / з'єднує два присудки підводиться і йде. А в ре­ченні Іван з жахом побачив, як, виткнувшись з-за галузок, зат­рясли головами бородаті цапи (М. Коцюбинський) сполучник як приєднує підрядне речення до головного.

Але якщо сполучники, а при дієприслівниковому звороті виконують приєднувальну або підсилювальну функцію, то вони не відділяються від нього: Треба діяти, і не зволікаючи (О. Довженко). / вибігши з хати, пішов у садок (М. Коцю­бинський). А вступаючи в двір, схопимо з себе [вінки], позаки­даємо... (Марко Вовчок).

Не ставиться кома між двома однорідними відокремлени­ми дієприслівниковими зворотами, якщо вони поєднані одиничним сполучником, та , або, чи: Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). Але в реченні Хлопчики си­діли на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову (Ю. Яновський) сполучник / з'єднує не дієприслівникові звороти, а однорідні присудки сиділи і вели розмову, тому він відділяється комами від відокремлених обставин.

Одиничні дієприслівники не відокремлюються, якщо вони вказують на спосіб дії (я к? я к и м с п о с о б о м?) і стоять після присудка: Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О. Довженко). Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров). Такі одиничні дієприслівники за своїм значенням наближаються до прислівників.

Не відокремлюються також фразеологізми, виражені діє­прислівниковими зворотами, якщо вони стоять після дієслів­ного присудка і становлять із ним нероздільну смислову гру­пу: Вона не звикла сидіти склавши руки (М. Рильський). Іноді такі невідокремлені фразеологічні дієприслівникові звороти можуть стояти й перед присудком: Не довго думаючи я порива­юсь до двору (П. Колесник).

Якщо дії, названі присудком і одиничним дієприслівни­ком або фразеологічним дієприслівниковим зворотом, мисляться як дві різні дії, а не одна, то такі частини речення відок­ремлюються: Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (                        С. Ваильченко). Нічого сидіти, склавши руки (В. Кучер). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко). Вона біжить, не чуючи під ногами землі, нічого не помічаючи навколо себе (В. Речмедін). Оленка мовча­ла, втопивши очі в підлогу (А. Хижняк). Найчастіше це буває тоді, коли одиничний дієприслівник або фразеологічний діє­прислівниковий зворот стоїть перед дієслівним присудком чи відділений від нього іншими словами: Натомившися, спить дочка його рідна, у світі єдина (І. Нехода). Венера, облизня піймавши, слізки пустила із очей (І. Котляревський). І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в сірка очей, поспішає до тебе на берег (О. Гончар). Залитий потом, ледве переводячи духг [Юра] метався в нестямі (М. Коцюбинський).

Не відокремлюються дієприслівники й дієприслівникові звороти, якщо вони виступають як однорідні до невідокремлених обставин, виражених іншими засобами: Жінка йде по­волі і трохи зігнувшись (О. Довженко).

Вживаючи дієприслівники й дієприслівникові звороти, крім того, треба мати на увазі такі нормативні вимоги сучасної української мови:

дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, мають стосуватися того самого діяча; порушенням цієї вимоги є речення на зразок Вже смеркаючись, через велику силу доповзли вони до города (Г. Квітка-Основ'яненко). В'їжджаючи на подвір'я, на гостей загавкали собаки;

підмет повинен стояти поза дієприслівниковим зворотом; неправильно побудованим із цього погляду є, наприклад, речення Од злості Турн осатанівши, велів багаття розводить (І. Котляревський).

За бажанням автора в реченні можуть відокремлюватися обставини, що починаються прийменниками всупереч, напе­рекір, внаслідок, завдяки, залежно від, згідно з, відповідно до, у зв 'язку з, за наявності, за браком, за відсутністю, на відміну від, за згодою, на випадок і под.: Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). Погода, всупереч нашим побоюванням, видалася гарною.

Але обов'язково слід відокремлювати обставини з прий­менниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників): І я заснув нарешті, незважаючи на біль (Ю. Яновський). Та сказано йому, що князь приймає, почавши од дванадцятої години (і. Нечуй-Левицький).

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

пунктуація, речення, мова, відокремлені члени, синтаксис

Схожі матеріали