Відокремлення прикладок

13688 Синтаксис і пунктуація

У відокремленні прикладок є багато подібного до відок­ремлення звичайних узгоджених означень. Проте для виділен­ня відокремлених прикладок частіше використовують тире.

Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється: Вели­кий український філософ Григорій Сковорода був сам патріотом 1 прищеплював та виховував у народу священне почуття любові "о своєї батьківщини (В. Яременко).

В інших випадках прикладки звичайно відокремлюються зокрема якщо вона:

а) стосується особового займенника: /, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко);

б) поширена й стоїть після означуваного слова: Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий чоловік (О. Довженко);

в)  від означуваного слова відділена іншими членами речення: Боровсь Еней з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь (1. Котляревський);

г)   стоїть після означуваного іменника — власної назви: Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В. Кучер);

ґ) має обставинний відтінок: Вірний син трудової понево­леної України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар).

Відокремлюються прикладки зі словами на ім 'я, на ймен­ня, родом, так званий тощо: / жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці, і мала вона сина, на імення Івашко (С. Ва-сильченко). За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський).

Прикладка, яка вводиться за допомогою сполучника як, звичайно не відокремлюється: Максим Рильський як пере­кладач зробив надзвичайно багато для розвитку української літератури. Але якщо така прикладка має причинове або уточнювальне значення, вона відокремлюється: Венера, як правдива мати, для сина рада все оддати (І. Котлярев­ський). Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстрп' тор (О. Довженко).

Прикладки виділяються на письмі за допомогою як ком, так і тире. За допомогою тире відокремлена прикладка виді­ляється, як правило, якщо вона:

а) має уточнювальне значення і перед нею можна поставити слова а саме: Винуватці тої катастрофи — два  хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський)

б)  стоїть у кінці речення і стосується іменника (це робиться ше й для того, щоб прикладка не сприймалась як однорідний член речення): Перед тобою світ — великий том розкритий (М. Рильський). Ти живеш у Києві — прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

Якщо за умовами контексту після відокремленої приклад­ки має стояти кома, то друге тире не ставиться: / здавалось йому, що попав він в інший світ — у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М. Івченко).

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

пунктуація, речення, мова, відокремлені члени, синтаксис

Схожі матеріали