Чергування голосних у дієсловах

520 ПРАВОПИС НЕВІДМІНЮВАНОЇ ЧАСТИНИ СЛОВА

 А — О   В деяких групах дієслів зберігається старе (праслов’янське) чергування голосних:

 1. а (в формах наворотних) з о (в формах протяжних): ганя́ти — гони́ти, змага́ти, помага́ти, знемага́ти, вимага́ти і т. ін. — могти́, змогти́, помогти́, знемогти́ся і т. ін., кача́ти — коти́ти, лама́ти — ломи́ти, скака́ти — ско́чити, хапа́ти — схопи́ти, мача́ти— мочи́ти.

 Але вимовля́ти, мовля́ти і т. ін., потопа́ти, мота́ти, догоря́ти, проща́ти, умоча́ти, вклоня́тися і виведені від них слова.

 И – Е випадне 2. и з випадним е: вибира́ти, набира́ти, забира́ти і т. ін. (теп. час вибира́ю, забира́ю, набира́ю і т. ін.) — ви́брати, забра́ти, набра́ти (ви́беру, заберу́, наберу́ і т. ін.), умира́ти, обмира́ти, запира́ти, припира́ти, як і стира́ти: видира́ти, пожира́ти, вижина́ти, проклина́ти, напина́ти, вистила́ти, розтина́ти (але зніма́ти, підніма́ти, відніма́ти і т. ін., хоч замість останніх краще вживати форм: здійма́ти, підійма́ти і т. ін.).

 І — Е 3. і з е: вигріба́ти (гребти́), запліта́ти (плести́), тіка́ти (текти́), заміта́ти (мести́), випіка́ти (пекти́), чіпля́ти і чіпа́ти (причепи́ти), наріка́ти (наректи́), прищіпа́ти (щепи́ти), літа́ти (леті́ти), застіба́ти (застебну́ти), викоріня́ти (ви́коренити).

 З аналогії і в словах застеріга́ти (застерегти́), оберіга́ти (оберегти́), спостеріга́ти, перестеріга́ти і т. ін., а так само і в словах виволіка́ти (де і чергується з о: ви́волокти) і стріля́ти, розстрі́лювати (але стре́лити, ви́стрелити і стре́льнути поруч стріли́ти, ви́стрілити, стрільну́ти).

 З наростком -ува-, коли ніголосла корені: набрі́хуватц (бреха́ти), вичі́сувати, зачі́сувати, перечі́сувати (чеса́ти), заті́сувати (теса́ти), виші́птувати (шепта́ти), очі́кувати (чека́ти), прищі́плювати, вищі́плювати (щепи́ти), перечі́плювати (перечепи́ти), підпері́зуватися (підпереза́тися), викорі́нювати (ви́коренити).

 Так бамо (з аналогії) і в слові виполі́скувати (ви́полоскати), але виве́рчувати, заве́рчувати (верті́ти), виве́ршувати, заве́ршувати, переве́ршувати (верши́ти), засме́рджуватися (смерді́ти). Без наголосу: потребува́ти.

 

РИ ЛИ . Сполучення р та л із глухими (ú, ü) між приголосними у відкритих складах в українській мові перейшли в ри, ли, і в словах, де ці сполучення знаходяться в постійно відкритих складах, треба й писати послідовно ри, ли. Це такі слова: блища́ти (бли́скавка, блискави́ця і т. ін.), глита́ти (глита́й...), гри́мати, гримі́ти, дри́ґа́ти, стримі́ти, дрижа́ти (дрижаки́, здригну́тись...), крива́вий (закрива́витись), криши́ти (кри́хта, кри́шка), стри́жень, трива́ти, стрива́ти (але стріва́ти — зустріча́ти), триво́га (триво́житися), трима́ти, христи́тись (нехри́щений), чорнобри́вий (чорнобри́вка).

 Але кров (також кро́ви...), крі́вця́, крівля́, хрест (хреста́...), брова́, хребе́т.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

Клясичний правопис, дієслово, Частини мови, голосні

Схожі матеріали