Неозначена форма дієслова

11744 Морфологія і Правопис
Неозначена форма дієслова називає дію або стан безвіднос­но до часу, особи, роду, числа, способу. Вона незмінна.

У цій формі дієслова відповідають на питання що робити? що зробити? і завжди закінчуються суфіксом -ти (у поезії допускається також суфікс -ть): Земле, моя всеплодющая мати, сили, що в твоїй живе глибині, краплю, щоб в бою сильніше стояти, дай і мені! Силу рукам дай, щоб пута лама­ти, ясність думкам — в серце кривди влучать, дай працювать, працювать, працювати, в праці сконать! (І. Франко).

У пестливій дитячій мові в неозначеній формі деяких діє­слів у суфіксі -ти замість кінцевого звука и виступають суфік­си -ки, -оньки, -очки, -усі тощо: спатки, їстоньки, питоньки, спатусі.

Між коренем і суфіксом -ти бувають суфікси -ува- (мудру-вати, переказувати, працювати), -ну- (дихнути, вернути, стук­нути), -а- (орати, писати, рушати), -и- (косити, ліпити), -і-(виднітися, уміти). Кінцеві кореневі зубні приголосні д і т перед суфіксом -ти ще в прадавні часи внаслідок дисиміляції (розподібнення) змінилися на с: веде — вести, кладе — класти, цвіте — цвісти, плете — плести, їда — їсти. У дієслові йти звук д (йде) злився із звуком суфікса т.

Неозначена форма вважається початковою формою дієсло­ва. Тому в словниках дієслова подаються саме в цій формі.

У реченні неозначена форма дієслова виступає:

а)  присудком або частиною присудка: Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура). Як лю­
бо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця!
(В. Сосюра);

б) підметом: Лиш боротись — значить жить (І. Франко);

в) додатком: Ті пісні мене вчили (чого?) поважати труд     людський і піт, шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко);

г) означенням: Стала наближатися година (я к а?) руша­ти в дорогу (С. Васильченко);

ґ) обставиною: Прилітає зозуленька (з  якою  мето ю?) над ним покувати (Т. Шевченко).

Неозначена форма дієслова в контексті може набувати значення:

дійсного способу; Цап крутнувсь, зіп 'явсь на дибки і... тікать, задравши хвіст (С. Олійник). Люди жати, а ми на межі лежати (Нар. творчість);

умовного способу (у такому разі до неозначеної форми до-  дається частка б): Все вдається, все біжить, тільки б жи­ти, тільки жить (П. Тичина);

наказового способу: Раптом ранило їй в руку... Пересилюю­чи муку, крикнула: — Не відступать/ (П. Тичина).
Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, морфема, словотвір, слово, дієслово, правопис

Схожі матеріали