Прислівники, похідні від іменників

5008 Морфологія і Правопис

Частина прислівників утворилася від застиглих відмінко­вих форм іменників.

Ці прислівники співвідносні:

а) з називним відмінком іменників: жаль, шкода, сором, гріх, не первина;      

б) з родовим відмінком іменників: руба, сторчака, кружка, голяка;

в) з орудним відмінком однини іменників: нишком, раптом, галопом, бігцем, мигцем, назирцем, прихапцем, похапцем; із давньою формою орудного відмінка множини: верхи, пішки, рачки, цапки, задки; з давньою формою орудного відмінка двоїни: ницьма, жартома, притьма, дарма, кружкома.

Більшість відіменникових прислівників утворилася вна­слідок злиття прийменників з іменниками в непрямих відмінках, а саме:

а) прийменників без, від (од), до, з (с), за, з-під з іменниками в родовому відмінку однини: безвісти, безпере­
станку, відразу, докупи, дотла, зранку, зісподу, зарання, спідлоба;             

б) прийменників в (у), на, за, над, під, по, о з іменниками в знахідному відмінку однини: вдень, украй, убрід, набік,
насилу, навиворіт, заміж, надвечір, надміру, підряд, поверх, повік, обік, осторонь;

в) прийменників з (с), за з іменниками в орудному відмінку однини: зрештою, згодом, заразом, замужем;    

г) прийменників в (у), на, по з іменниками в місцевому відмінку однини: вранці, вночі, нарешті, надворі, на­
останку, напередодні, наприкінці, попереду, позаду, поволі.

Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який уже не вживається, завжди пишуться разом: влітку (не­має слова «літко»), дощенту (немає слова «щент»), згодом (слово «год» нині не вживається), знічев'я, навпростець, на­нівець, навколішках, навшпиньки, спересердя, спросоння, упе-Реміш, ущерть, попідвіконню.

Так само разом пишуться прислівники, утворені від те­пер уже не вживаних форм іменників: восени, безвісти, увіч, вдома.

Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який і тепер вживається, також пишуться разом: надворі, вдень. Але їх треба відрізняти від однозвучних сполучень

Наприклад, тільки з родовим відмінком поєднуються прийменники без, біля, близько, від, для, до, під, з-за, з-під,
коло, проти, серед; тільки із знахідним — про, через, крізь. Прийменники над, під, перед, поза сполучаються із знахідним
і орудним відмінками; прийменники з, за, між — із родовим, знахідним і орудним відмінками; в (у) — із родовим, знахід­
ним і місцевим відмінками тощо.

Прийменники стоять перед іменниками і можуть відділя­тися від них означеннями: до хати — до рідної хати, до своєї хати. Лише кілька прийменників можуть стояти й після імен­ника: порядку ради, підступам наперекір, йому навздогін.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, дієслово, морфема, словотвір, прислівник, слово, правопиc

Схожі матеріали