Складні і складені прислівники

15192 Морфологія і Правопис

Складні і складені прислівники виникли на основі:

а) складних прикметників: власноручний — власноручно, самостійний — самостійно, одностайний — одностайно;

б)  лексикалізованих словосполучень, у яких слова злилися в одне слово: босими ногами — босоніж, обома руками — обіруч, спаси бог — спасибі, по всякий час — повсякчас, на самий перед — насамперед, з початку віку —споконвіку, плече об плече — пліч-о-пліч, всього на всього —всього-нй-всього;

в) лексикалізованих словосполучень, у яких слова ще зберігають своє окреме значення: день у день, нога в ногу, раз
у раз, раз по раз, раз за разом, з дня на день, з боку на бік;

г)  повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: далеко-далеко, дуже-дуже, рано-рано, рано-вранці, мало-помалу, давним-давно, врешті-решт, часто-густо неждано-негадано, тишком-нишком, видимо-невидимо, більш-менш.

Прислівники, утворені від підрядних словосполучень (вц однієї до другої частини можна поставити питання), пишуться разом: в різні боки — врізнобіч, обома руками — обіруч, на швид­ку руку — нашвидкуруч, на самий перед — насамперед, має бути — мабуть, мимо хотіння — мимохіть, в один час — вод­ночас, з початку віку — споконвіку.

Але в прислівникових сполученнях тим часом (хоч спо­лучник тимчасом як), все одно, все рівно всі частини пишуть­ся окремо.

Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів (прислівників), пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, геть-чисто, більш-менш, видимо-невидимо.

Службове слово пишеться окремо, а два наступні — через дефіс у таких прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен (але: з усіх усюд).

У прислівникових сполученнях, утворених повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках, усі частини пишуться окремо: кінець кінцем (називний + орудний відмін­ки), один одинцем, одним одно, раз у раз (називний + знахід­ний відмінки), день у день, нога в ногу, час від часу, один в один, сам на сам, з роду в рід, з дня на день, з кінця в кінець.

Але три прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всьо­го, у яких слово повторюється в тому самому (родовому) від­мінку, пишуться через два дефіси.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, дієслово, морфема, словотвір, прислівник, слово, правопиc

Схожі матеріали