Творення форм минулого і давноминулого часу

2850 Морфологія і Правопис
Форми минулого часу творяться від основи інфінітива:

а)  для чоловічого роду — за допомогою суфікса -в або без нього, якщо основа закінчується на приголосний: чи­
тав, мандрував, розцвів, побіг, затих', причому о, є в закритому складі чергується з і: мести — мів, везти — віз,
могти — міг, рости — ріс,

б)  для інших родів і для множини — за допомогою суфікса -л- та закінчень -а, -о, -и: розцвіла, розцвіло, розцвіли',
затихла, затихло, затихли', чергування о, є з і в цих формах не відбувається: мести — мела, мело, мели', рости —
росла, росло, росли.

Суфікс -ну- при цьому може випадати: мерзнути — мерз, збліднути — зблід, заслабнути — заслабії заслабнув), стерпну ти — стерп (і стерпнув); але: стукнути — стукнув, гукнути — гукнув, крикнути — крикнув.

Дієслова в минулому часі за особами не змінюються, змі­нюються тільки за родами (в однині) і числами: (я, ти, він) ріс, (я, ти, вона) росла, (я, ти, воно) росло, (ми, ви, вони) росли.

Форми давноминулого часу творяться приєднанням до форм минулого часу відповідних форм минулого часу дієслова бути: почав був, почала була, почало було, почали були.

Дієслово в давноминулому часі виражає дію, що тривала якийсь час, але була перервана іншою дією в минулому: Лу-каш нахиляється, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези (Леся Українка). Я вже зібрався був, та не поїхав через родинні обставини і влаштував­ся на роботу в редакцію харківської газети (О. Довженко). Віл щось почав був говорити, та судді річ його спочатку перебили (Є. Гребінка).

Від давноминулого слід відрізняти форму минулого часу з вставними словами було, бувало, які не вказують, що дана дія передувала якійсь іншій дії: За медом, було, приїздили купці з Харкова, з Білгорода (О. Стороженко). Ти пам'ятаєш того ве­ликого чорного парасоля, як ми, бувало, під ним удвох від дощу ховались? (Леся Українка). Щоправда, трапляються випадки, коли для творення давноминулого часу використовують і фор­му було: — Ви, діточки, не скучайте за братиком, — почала було мати, та голос ввірвавсь і завмер (Марко Вовчок). Така форма дієслова не виділяється комами. Слова ж було, бувало, вжиті як вставні, треба виділяти комами.
Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

морфологія, морфема, словотвір, слово, дієслово, правопис

Схожі матеріали