Прикладки

3838 Правопис основи слова
Прикладки

Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від семантики поєднувальних складників:

1. Якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставиться: місто Київ, ріка Москва, трава звіробій.

Якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва, то між означуваним іменником і прикладкою ставиться дефіс: звіробій-трава, Москва-ріка, Сапун-гора.

2. Якщо узгоджуваний іменник, що має атрибутивне (означальне) значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жаднюга, дівчина-красуня, хлопець-богатир.

Якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо: богатир хлопець, жаднюга вовк, красуня дівчина.

3. Якщо пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому атрибутивну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставиться дефіс: дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, учитель-фізик і фізик-учитель, художник-пейзажист і пейзажист-художник.

4. Якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає атрибутивне значення, перетворюючи словосполучення в складний іменник без сполучного звука. Такі іменники пишемо через дефіс: гриб-паразит, жук-короїд, заєць-русак, льон-довгунець.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ, ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ, Українська, мова, Прикладки, правопис 2007

Схожі матеріали