ІМЕННИК І відміна

4952 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ
А. Однина

1. Родовий відмінок. У родовому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -и, -і, -ї:

а) И мають іменники твердої групи: книжки, машини, перемоги, родини, фабрики.

б) І (після голосного та апострофа ) мають іменники першої відміни м’якої та мішаної груп: бурі, мрії, надії, праці, робітниці, сім’ї; кручі, межі, площі, тиші.

Примітка. Форми родового відмінка однини та називного множини нерідко розрізняються наголосами; пор.: дочки — дочки, землі — землі, книжки — книжки, межі — межі, сестри — сестри, сім’ї — сім’ї.

2. Давальний відмінок. У давальному відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і, після голосного та апострофа —: книжці, машині, перемозі, фабриці; бурі, надії, робітниці, сім’ї, статті; кручі, межі, площі, тиші.

3. Знахідний відмінок. У знахідному відмінку однини іменники першої відміни твердої та мішаної груп мають закінчення -у, м’якої —: книжку, машину, перемогу, фабрику, кручу, межу, площу, тишу; бурю, надію, робітницю, сім’ю, статтю.

4. Орудний відмінок. В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп — -ею, після голосного та апострофа — -єю: книжкою, машиною, перемогою, фабрикою; бурею, надією, робітницею, сім’єю, статтею; кручею, межею, площею, тишею.

5. Місцевий відмінок. У місцевому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -і, після голосного та апострофа —: на книжці, на машині, у перемозі, на фабриці, у бурі, у надії, у робітниці, у сім’ї, у статті; у кручі, на межі, на площі, у тиші.

Примітка. Перед закінченням -і в давальному та місцевому відмінках приголосні г, к, х переходять відповідно в з, ц, с: нога — нозі, рука — руці, муха — мусі.

6. Кличний відмінок. У кличному відмінку однини іменників першої відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.

а) О мають іменники твердої групи: дружино, Ганно, книжко, Михайлівно, перемого, сестро.

б) Е мають іменники м’якої та мішаної груп, є — іменники м’якої групи після голосного та апострофа: воле, земле, Катре, робітнице, душе, круче; Маріє, мріє, сім’є, Соломіє, а також Іллє.

в) Ю мають деякі пестливі іменники м’якої групи: бабусю, Галю, доню, матусю, тітусю.

Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батькові, обидва слова мають закінчення тільки кличного відмінка: Ганно Іванівно, Маріє Василівно.

Б. Множина

1. Називний відмінок. У називному відмінку множини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -и, м’якої та мішаної груп — , після голосного та апострофа — -ї: книжки, машини, перемоги, фабрики; бурі, надії, робітниці, статті, сім’ї; кручі, межі, миші, площі; також іменники чол. роду: старості (із іншим значенням старости), судді.

2. Родовий відмінок. У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.

а) Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: баббабів), верст (від верстадавня міра відстані), верств (від верства шар, прошарок) і верстов (від верства давня міра відстані), вигід (від вигода), губгубів), доріг, машин, назв, свобод, фабрик, шкіл; бур, долонь, легеньлегенів), надій, робітниць; круч, меж, площ.

б) Кілька іменників жін. роду закінчуються на -ей: мишей, свиней, сімей, статей (від стаття) та ін.

в) Закінчення -ів мають деякі іменники чол. роду: суддів, старостівстарост — з іншим значенням), окремі іменники жін. роду (див. вище п. а), а також прізвища: Журбів, Чупринків і т. ін.

Примітка 1. В іменниках, які мають у називному відмінку однини перед закінченням сполучення двох приголосних, у родовому відмінку множини між ними з’являється о або е.

О з’являється переважно в тих іменниках, які мають після приголосного основи суфікс : дочок, книжок, кульок,, мисок і т. ін., а також в іменниках гра (мн. ігри), кухня, поверхня, сосна, сукня: ігор, кухонь, поверхонь, сосонсосен), суконь. В інших іменниках з’являється е (є): боєнь, воєн (і війн), домен, копалень, лазень, мітел, шабель.

Вставних звуків, як правило, не. буває в іменниках іншомовного походження: арф, догм, пальм, шайб; тільки в іменниках на -к(а) за аналогією до відповідних українських з’являється о: аркаарок, марка — марок.

Примітка 2. В іменниках іншомовного походження з подвоєними приголосними в родовому відмінку множини це подвоєння зберігається: бонн (від бонна), булл (від булла), ванн (від ванна), вілл (від вілла), панн (від панна).

3. Давальний відмінок. У давальному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ам, -ям:

а) Закінчення -ам мають іменники твердої та мішаної груп: книжкам, машинам, фабрикам; кручам, межам, площам.

б) Закінчення -ям мають іменники м’якої групи: бурям, надіям, робітницям, сім’ям, статтям.

4. Знахідний відмінок. У знахідному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з формою називного або родового відмінка множини, причому:

а) Іменники — назви осіб та істот мають форму, однакову з формою родового відмінка множини: ведмедиць, вовчиць, листонош, молодиць, робітниць, українок.

Примітка. Іменники — назви деяких свійських тварин уживаються також у формі, однаковій із формою називного відмінка: гнати овецьвівці), пасти корів корови), годувати свинейсвині).

б) Іменники, що не означають істот, уживаються у формі, однаковій із формою називного відмінка: книжки, машини, фабрики; вулиці, друкарні, мрії, сім’ї; кручі, межі, площі.

5. Орудний відмінок. В орудному відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями, -ми:

а) Закінчення -ами мають іменники твердої та мішаної груп: книжками, машинами, фабриками; кручами, межами, площами.

б) Закінчення -ями мають іменники м’якої групи: вулицями, друкарнями, мріями, робітницями, сім’ями, статтями.

в) Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають лише поодинокі іменники: ворітьмиворотами), курми, слізьми сльозами), свиньми свинями).

6. Місцевий відмінок. У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах для твердої та мішаної груп і -ях — для м’якої групи: у книжках, на машинах; на кручах, на межах; у статтях, у сім’ях.

7. Кличний відмінок. У кличному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з називним: баби, дочки, жінки, робітниці.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІ, мова, Українська, Іменник, правопис 2007

Схожі матеріали