ІМЕННИК II відміна. Множина. Називний відмінок

2351 ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ
Називний відмінок

У називному відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -и, -і (-ї), -а (-я).

1. Закінчення мають усі іменники чол. роду твердої групи: батьки, береги, городи, директори, заводи, класи, ліси, піонери, робітники, тати, футляри, але друзі.

Примітка. Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-їн): болгари, громадяни, кияни, львів’яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни), але: грузини, осетини, русини.

2. Закінчення (після голосного та апострофа ) мають іменники чол. роду м’якої та мішаної груп, а також деякі іменники середн. роду: велетні, герої, ковалі, краї, купці, лікарі, пролетарі, секретарі, солов’ї, теслярі, школярі; ножі, слухачі, товариші; очі, плечі, уші (частіше вуха).

3. Закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі) мають усі іменники середн. роду: дена (від дно), міста, пера, стремена; прізвища, явища; знання, моря, обличчя, піддашшя, поля, прислів’я, роздоріжжя.

Кілька іменників чол. роду другої відміни мають у називному відмінку множини паралельні закінчення та : вуси — вуса, ґрунти — ґрунта (збірне), рукави — рукава, хліби — хліба (збірне), але тільки вівса й тільки тати (від тато).

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

II відміна, мова, Називний відмінок, Множина, ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІ, Українська, Іменник, правопис 2007

Схожі матеріали