осійські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, проте, норм українського правопису, зокрема щодо вживання м'якого знака й апостро­фа: рос. Соловьев — Соловйов, рос. Прокофьев — Прокоф'єв, Рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Дьяконов — Дьяконов, рос. Васи­льєв — Васильєв, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Пятницкий — П'ятницький, рос. Невьянск — Нев'янськ, рос. Чалтьірь — Чал-fup, рос. Пермь — Перм, рос. Плоскошь — Плоскош, рос. Октябрьск — Октябрськ.

У складах з неясними о та у (що трапляється рідко) висту­пає та сама фонема, що й під наголосом — основним чи по­бічним: голубка, бо голуб; розумний, бо розум; козуля, бо кози; кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозулястий; лопух, бо лопухи; ку­півля, бо куплений; буркун, бо буркуни.

Голосні а та о вимовляються завжди чітко, не змішуючись: коротко, колосок, монтаж, часточка. Лише в кількох словах після г, к, х перед складом з а на місці давнього о вимовляєть­ся і пишеться а: гарячий, гарячка, гаразд, качан, калач, кажан, хазяїн, халява; а також: багатий, багато, багатир (багач). Але вимовляється і пишеться о: борсук, комиш, комірка, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов 'яни, солдат; а також: богатир (силач), козак.

В основах за гал ь н их іншомовних назв після Дев'яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р («де ти з'їси цю чашу ) перед наступним приголосним, крім й, виступає фонема и і пишеться буква и: директор, стиль, позиція, система, цирк, чинара, шифер, режим, територія.

В основах багатьох незапозичених слів фонема і непостій­на: вона, як правило, виникає на місці інших голосних уна­слідок чергування з о або е

При цьому треба мати на увазі, що в кількох словах відбу­вається чергування і та и: діти — дитина, сідати — сидіти, підвісити — висіти, ліпити — злипатися.

Ненаголошені голосні фонеми є та и у вимові чуються май­же однаково, але на письмі їх слід розрізняти.

Позначення на письмі ненаголошених фонем є та и в осно­вах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: се­литися, бо поселення; дешевий, бо дешево; далеч, бо далекий; вишневий, бо вишня; непримиренний, бо мир; хибувати, бо хиба. Однак при цьому треба враховувати випадки чергування є з и.

Під час змінювання і творення слів можуть відбуватися чергування голосних фонем.

Найпоширенішим в українській мові є чергування о, є з і.

З голосними фонемами в усному мовленні пов'язаний по­діл слова на склади, у писемному — допустимі переноси час­тин слова з рядка в рядок,

У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.


Презентація розрахована на використання дидактичних вправ та ігор для вивчення букви Г та відповідних звуків.

Презентація розрахована на використання дидактичних вправ та ігор при вивченні букви Д та відповідних звуків.

Презентація розрахована на використання дидактичних вправ та ігор при вивченні букви Д та відповідних звуків.

У сучасному українському алфавіті розрізняються малі й великі букви. Великі букви вперше з'явилися в XVI ст. і зго­дом стали регулярно використовуватися в оформленні тексту та написанні власних ...

На письмі вони позначаються подвоєнням букв. Приголосні звуки подовжуються і відповідно подвоюють­ся букви, якщо одна частина слова (морфема) закінчується, а друга починається на той самий ...

Дидактичний матеріал для вивчення букви Щ та відповідних звуків.

Дидактичний матеріал для вивчення букви Ц та відповідних звуків.

Дидактичний матеріал для вивчення букви Є та відповідних звуків.

Дидактичний матеріал для вивчення букви та відповідних звуків.

Презентація допомагає у формуванні в учнів уміння розрізняти назву тварини та її кличку, писати клички тварин з великої букви; виховує любов до тварин, бажання ...



1 2 3 ... 10 11 »