Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ой-ой-ой, ну-ну, о-го-го, агов-гов-гов, ха-ха-ха, ку-ку, киць-киць, а-а-а, му-у-у, ня-а-ав, ф 'ю-у-у, дз-з-з, ш-ш-ш.

Вигуки — це слова, що виражають емоції та спонукан­ня, не називаючи їх, а також відтворюють нечлено­роздільні звуки.

Частки з іншими словами в реченні пишуться по-різному: найчастіше — окремо, рідше — через дефіс або разом.

Окремо від інших слів пишеться переважна більшість час­ток: зробив би, принеси ж, адже ж, як же бути, ось як, он куди, тільки так.

Частка — службова частина мови, яка надає окремому слову, висловлюванню чи реченню певного смислово­го або емоційного відтінку.

Наприклад, у реченні Лише мох вкриває собою оте віковічне ніким не займане каміння (А. Шиян) частка лише виділяє слово мох, за допомогою частки «і- утворено заперечний зай­менник ніким, частка не заперечує ознаку займане.

Частки за своїм значенням і вживанням поділяються на:

такі, що надають певного смислового відтінку окремому слову чи групі слів;<...

Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пи­шуться одним словом:

а)  із часткою же (ж): адже, аж, аніж, ніж, отже, отож, таж, таже, також,, теж, тож;

б)  із часткою би (б): аби, мовби, немовби, ніби, начеб, ненаякби, гейби;

в)  із часткою то: мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;

г) із часткою що: абощо, тощо, якщо;  

ґ) з префіксами: притому, притім, причому, причім, протер зате, затим.

Сполучник і чергується з й, якщо попереднє слово закін­чується або наступне починається з голосного: сонце й місяць, висока й струнка, співає й декламує, комети й астероїди, Київ й Одеса.

Сполучник — службова частина мови, яка слугує для поєднання між собою однорідних членів речення або речень.

Наприклад, у реченні Учітесь, читайте, і чужому научай­тесь, й свого не цурайтесь, бо хто матір забуває, того Бог ка­рає, того діти цураються, в хату не пускають (Т. Шевченко)

Прийменники пишуться окремо від інших частин мови: уві сні, ,наді мною, піді мною, на жаль. їх треба відрізняти від префіксів, які пишуться разом: при березі і прибережний, над Дніпром і наддніпрянський, з-під шапки і спідлоба, перед осінню і передосінній, ліг на бік і відійшов набік.

Нерідко ті самі відношення між явищами дійсності можна передавати за допомогою різних мовних засобів, зокрема й прийменників. На місце в певних випадках можуть однаково вказувати прийменники в і на: в полі і на полі, в селі і на селі; але тільки: в парку, в саду, на майдані, на городі.

Прийменник по в літературній мові вживається досить рідко.

Із знахідним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії: піти по воду, загруз по кісточки, пальто по коліна, по цей день.


Погляд, розуміння, приклад, лижник, наївся, верхом, робітничий , гнути, сучасний

Гарний, гарненький, гіркий, гіркуватий, крутий, найкрутіший, літати, літаючий, лякати, ляканий, нагодувати, нагодований, напівзабутий, прийти, прилетіти, ...

...допомогою певного поєднання граматичних засобів — морфем. Морфема — найменша матеріальна частина слова, наділена певним значенням. Наприклад, у слові безмежний є Чотири морфеми: без вказує на відсутність чогось; ...

...й у слові (фонеми та морфеми), або зав­дяки йому (речення). Задовільного, логічно бездоганного визначення слова мовознавча наука ще не має, хоча мовці завжди чітко відчувають ...чітко не відмежовується слово від морфеми, з одного боку, і від сло­восполучення, з іншого; не враховано існування в мові бага­тозначних слів.

Морфеми — стандартизований, наділений певним значенням будівельний матеріал для слів. Вони призначені для побудови слів і існують лише в складі слів....ієрархічна організація виражальних засобів (фонема морфема слово » словоформа »словосполучення речен­ня » текст) забезпечує економне й досить точне вираження змісту. Мовні засоби і мовлення.

Морфеми — стандартизований, наділений певним значенням будівельний матеріал для слів. Вони призначені для побудови слів і існують лише в складі слів....ієрархічна організація виражальних засобів (фонема > морфема > слово » словоформа »словосполучення > речен­ня » текст) забезпечує економне й досить точне вираження змісту. br />br /> Мовні засоби і мовлення.

Перерозклад — пересування межі між морфемами в слові. Наприклад, у формах вертиш, вертить, вертимо і т. д. ко­лись виділялися закінчення ш, ть, мо, нині —иш, ...збільшення кількості виділюваних у слові морфем. Наприклад, слово вальці в українській мові сприй­мається як утворене від вал за допомогою суфікса ець / ц'.

Морфеми в слові можуть поєднуватися між собою двоя­ ко: способом аглютинації (склеювання) або способом фузії (злиття). При аглютинації морфеми, з'єднуючись, не взаємодіють одна ...

...мовних одиниць: слів, словосполучень, фразеологізмів, морфем. Під лексичним значенням (семантикою) слова розуміють історично закріплену у свідомості народу (колективу) спів­віднесеність слова з певним явищем....мовних одиниць: слів, словосполучень, фразеологізмів, морфем.

...для творення, упізнавання й розрізнення морфем, слів та речень. Виділення фонем із мовленнєво­го потоку відбувається завдяки такій людській здатності, як упізнавання (ідентифікація) предметів....для творення, упізнавання й розрізнення морфем, слів та речень.



1 2 3 ... 9 10 »