Влучні вислови видатних осіб, цитати з літературних тії інших творів, назви літературних, історичних і міфологічних персонажів та реалій, які набули узагальненого значення й часто повторюються в мовленні, прийнято вати крилатими словами (крилатими висловами).

У прислів'ях і приказках найповніше й найчіткіше узагаль­нено досвід народу, його розуміння явищ навколишнього сві­ту, стосунків між людьми, внутрішнього світу людини.

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях по­вторюються без змін як усталена словесна формула. Від влас­не фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компонен­ти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи та складені най­менування.

На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в пере­носному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Пере­творення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів.

Найбільше фразеологізмів побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова, світла голова, і в головах не класти, на головах ходити, валити з хворої голови на здорову, не виходить з голови, поставити з голови на...

Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим.

Для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія.

Фразеологізми з  погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім цілісним значенням поділяють на три групи: фразеологічні зрощення, фра­зеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Термін «фразеологія» має два значення:

розділ мовознавства, шо вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення;

сукупність стійких сполучень слів — фразеологічних одиниць певної мови.

Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток.

Частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. Це основний словниковий фонд мови. До нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова.

Письму ж не більше 6—7 тис. років. Письмо — це система умовних лінійних (графічних) знаків для передавання тих чи інших елементів ...

Синоніми до слова ПИСЬМО : (система букв) писемність, грамота, зст. ПИСЬМЕННІСТЬ; (ідеографічне) клинопис; (реалістичне) стиль, манера; (святе) писання; Р. почерк.

...сплутувати з позначенням їх на письмі — буквами. Мова виникла й розвивалась у звуковій формі. Звуки ми промовляємо й чуємо. Первинна — звукова мова. А письмо, букви — це тільки далеко не ...

... Презентація допомагає повторити і закріпити навички правильної вимови звуків [дж], [дз ], [ дз'] та позначення їх на письмі відповідними буквами.

У вигляді математичної граматики учням пропонується скласти нове слово.

Чинний правопис Фонетика і письмо Наголос Вживання апострофа Транскрипція і транслітерація Лексика Антисуржик правильна мова Походження фразеологізмів Синоніми Морфологія і правопис Сполучник Прийменник Дієприслівник Синтаксис ...

Письмо, винайдене трипільцями (а вони, зважаючи на їхній високий рівень господарського й культурного роз­витку, не могли обходитися без письма), як вважають деякі вчені, поширилося ...

...ці зміни відбиваються й на письмі, іноді ж тільки в вимові. Зміни приголосних перед Ч 1. Перед ч у вимові й на письмі змінюються: а) к, ц на ...

...і це по­значається на письмі: г, з, ж + с = з: Кривий Ріг — криворізький, Прага — празь­кий, Кавказ — кавказький, француз — французький, Зба­раж — збаразький, Париж — паризький; ... Винятки з цього правила на письмі й у більшості випадків у вимові становлять деякі прикметники, утворені від іншо­мовних слів: баски — баскський, тюрки — тюркський, Мекка — меккський, ...

Однак на письмі ця зміна позначається не завжди. У вимові й на письмі в групах зубних приголосних стя і стл («стіна» і «стіл») ...



1 2 3 ... 16 17 »