Як відомо, кожне повне речення (тобто таке, яке здатне вживатись самостійно і при цьому має завершений зміст) обов’язково включає в себе підмет та присудок.
Найкоротші повні речення в українській мові складаються всього з двох букв. Це речення - "Їм", "П’ю". Вони включають в себе підмет - займенник я (який в даному випадку присутній в реченнях імпліцитно через специфічний відмінок слів "їсти" і "пити") та присудок - дієслова &qu...


Абзац позначає набагато довшу паузу, ніж вона звичайно буває між двома реченнями, що стоять поряд. На письмі абзац позначається відступом вправо в новому рядку тексту.

Поділ тексту на абзаци полегшує його сприйняття, дає змогу виділити в ньому суттєві моменти і, зрештою, надає йому певного забарвлення. Зокрема, текст, поділений на дрібніші абзаци, справляє в основному враження швидшої й напруженішої дії, ніж текст, поданий великими абзацами. І навпаки, коли автор хоче передати щось повіль...

Речення, що входять до синтаксичної єдності, об'єдну­ються спільною темою і спільним предметом думки чи повідомлення. Послідовність розташування окремих речень, тобто логіка викладу, зумовлюється насамперед часовою, причиново-наслідковою послідовністю реальних чи уявних подій, послідовністю сприймання фактів, послідовністю суджень, у яких спочатку мають іти часткові судження, а потім — умовивід, тощо.

Наприклад, в уривку Мова — це наша національна ознака, в мові — наша культура, ступінь н...

Мета будь-якого мовлення — це створення тексту, більшо­го чи меншого за обсягом, залежно від потреби. Текст, зви­чайно, складається з окремих речень. Але щоб повно вислови­ти якусь думку, якесь конкретне повідомлення, одного речен­ня, як правило, замало. Думка чи повідомлення найчастіше висловлюються кількома реченнями, об'єднаними між собою спільним змістом і будовою.

Група з двох або більше граматично самостійних речень, пов'язаних між собою спільним змістом та будовою, що висловлює яке...

Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.

Цитата обов'язково береться в лапки. У цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків.

Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками: Слово для Лесі Українки — цей «гострий, безжалкний меч..., що здійма вражі голови з плеч».

Цитування буває двох видів: у вигляді прямої мови й у вигляді непрямої мови.

Якщо цитата ...

Чуже мовлення може ще передаватися невласне прямою мовою, вільною прямою мовою, здогадною прямою мовою та у формі переказу.

Невласне пряма мова поєднує в собі властивості прямої й непрямої мови. Вона характерна для художнього та деяких жанрів публіцистичного стилю.

Як і пряма мова, вона висловлюється від імені того, хто говорить, і зберігає його мовні особливості. Проте в ній, як і в непрямій мові, замість форм першої та другої осіб, як правило, виступає форма третьої особи. Слів а...

Чуже висловлювання, передане від імені оповідача разом із словами автора, називається непрямою мовою.

Коли чуже висловлювання передають від себе, тобто не­прямою мовою, то слова автора роблять головним реченням, а пряму мову — підрядним. Підрядне речення ставиться після головного і приєднується до нього:

якщо воно походить із розповідного речення — сполучниками що, наче, ніби, мов: А дід каже, що колись комарі були великі (О. Довженко). Пан поїхав до міста й пожалівся, ніби Джеря б...

Пряма мова в тексті може виділятися трьома способами:

а) береться з двох боків у лапки разом із знаком питання знаком оклику, трьома крапками (крапка і кома виносяться за лапки): «А я вже бачив день.» — «Коли?» — «Не знаю». — «Який же він?» — «Хороший. Дуже славний...» — «Ет, — байдуже озвалася матуся, — то був не день, то сполох був, та й годі». (Леся Українка); цей
 спосіб оформлення прямої мови застосовується найчастіше під час передавання невисловлених думок, окре мих невелики...

Чиєсь висловлювання чи думку можна передати за допо­могою прямої, непрямої, невласне прямої, вільної прямої, здо­гадної прямої або авторської мови.

Чуже висловлювання чи думка, передані від імені того, І кому вони належать, називають прямою мовою.

Пряма мова дає змогу відтворити всі особливості живого усного мовлення: експресію, звертання, вигуки тощо. Вона зберігає не тільки зміст висловлювання, а й його лексичні, граматичні й стилістичні особливості: — Васильку, го ов! А йди сюди...

Період — це розгорнуте речення, у першій, більшій, час­тині якого за допомогою періодичного повторення однотип­них елементів дається докладна картина чогось, а в другій, меншій, — робиться висновок чи підсумок.

Період має чітку двочленну будову.

Основу першої частини становлять періодично повторювані, з однаковими або однотипними зачинами:

а) однорідні члени речення: Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи беззвучно прос...

a. Все більш злагоджено починають працювати навчальні заклади, школи, інститути, університети, ...


У реченні ми сприймаємо не слова, не частини мови, а чле­ни речення. Член речення — це повнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні.

Наприклад, у реченні Між ярами над ставами верби зеле­ніють (Т. Шевченко) предмет діяч названо словом верби, дію — словом зеленіють. У реченні На лугах ще трава не ...

У двоскладному реченні є або обов'язково повинні бути обидва головні члени — і підмет, і присудок. Наприклад, речення Я так люблю зимові вечори ...

...на яке питання відповідає підрядне речення і який член речення воно замінює або уточнює. Якщо підрядне ре­чення відповідає на питання х т о? ш о?

Підрядні речення часу замінюють або уточнюють обстави­ну часу головного речення і відповідають на питання обставин часу (коли? відколи? доки? як довго?).

У складнопідрядному реченні одна частина обов'язково головна (головне речення), друга — залежна, підрядна (під­рядне речення). Від головної частини ставиться питання, підрядна — відповідає ...

У складнопідрядному реченні до одного головного може приєднуватися не тільки одне, а й два або більше підрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділя­ють на чотири різновиди: складнопідрядні з однорідною супідрядністю, складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю, складнопідрядні з ...

Речення, його основні ознаки Найменшою одиницею спілкування є речення. Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінче­на цілість, що несе певну ...



1 2 3 ... 30 31 »