Абзац позначає набагато довшу паузу, ніж вона звичайно буває між двома реченнями, що стоять поряд. На письмі абзац позначається відступом вправо в новому рядку тексту.
Поділ тексту на абзаци полегшує його сприйняття, дає змогу виділити в ньому суттєві моменти і, зрештою, надає йому певного забарвлення. Зокрема, текст, поділений на дрібніші абзаци, справляє в основному враження швидшої й напруженішої дії, ніж текст, поданий великими абзацами. І навпаки, коли автор хоче передати щось повіль... |
Речення, що входять до синтаксичної єдності, об'єднуються спільною темою і спільним предметом думки чи повідомлення. Послідовність розташування окремих речень, тобто логіка викладу, зумовлюється насамперед часовою, причиново-наслідковою послідовністю реальних чи уявних подій, послідовністю сприймання фактів, послідовністю суджень, у яких спочатку мають іти часткові судження, а потім — умовивід, тощо.
Наприклад, в уривку Мова — це наша національна ознака, в мові — наша культура, ступінь н... |
Мета будь-якого мовлення — це створення тексту, більшого чи меншого за обсягом, залежно від потреби. Текст, звичайно, складається з окремих речень. Але щоб повно висловити якусь думку, якесь конкретне повідомлення, одного речення, як правило, замало. Думка чи повідомлення найчастіше висловлюються кількома реченнями, об'єднаними між собою спільним змістом і будовою.
Група з двох або більше граматично самостійних речень, пов'язаних між собою спільним змістом та будовою, що висловлює яке... |
Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.
Цитата обов'язково береться в лапки. У цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділових знаків. Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками: Слово для Лесі Українки — цей «гострий, безжалкний меч..., що здійма вражі голови з плеч». Цитування буває двох видів: у вигляді прямої мови й у вигляді непрямої мови. Якщо цитата ... |
Чуже мовлення може ще передаватися невласне прямою мовою, вільною прямою мовою, здогадною прямою мовою та у формі переказу.
Невласне пряма мова поєднує в собі властивості прямої й непрямої мови. Вона характерна для художнього та деяких жанрів публіцистичного стилю. Як і пряма мова, вона висловлюється від імені того, хто говорить, і зберігає його мовні особливості. Проте в ній, як і в непрямій мові, замість форм першої та другої осіб, як правило, виступає форма третьої особи. Слів а... |
Чуже висловлювання, передане від імені оповідача разом із словами автора, називається непрямою мовою.
Коли чуже висловлювання передають від себе, тобто непрямою мовою, то слова автора роблять головним реченням, а пряму мову — підрядним. Підрядне речення ставиться після головного і приєднується до нього: якщо воно походить із розповідного речення — сполучниками що, наче, ніби, мов: А дід каже, що колись комарі були великі (О. Довженко). Пан поїхав до міста й пожалівся, ніби Джеря б... |
Пряма мова в тексті може виділятися трьома способами:
а) береться з двох боків у лапки разом із знаком питання знаком оклику, трьома крапками (крапка і кома виносяться за лапки): «А я вже бачив день.» — «Коли?» — «Не знаю». — «Який же він?» — «Хороший. Дуже славний...» — «Ет, — байдуже озвалася матуся, — то був не день, то сполох був, та й годі». (Леся Українка); цей спосіб оформлення прямої мови застосовується найчастіше під час передавання невисловлених думок, окре мих невелики... |
Чиєсь висловлювання чи думку можна передати за допомогою прямої, непрямої, невласне прямої, вільної прямої, здогадної прямої або авторської мови.
Чуже висловлювання чи думка, передані від імені того, І кому вони належать, називають прямою мовою. Пряма мова дає змогу відтворити всі особливості живого усного мовлення: експресію, звертання, вигуки тощо. Вона зберігає не тільки зміст висловлювання, а й його лексичні, граматичні й стилістичні особливості: — Васильку, го ов! А йди сюди... |
Період — це розгорнуте речення, у першій, більшій, частині якого за допомогою періодичного повторення однотипних елементів дається докладна картина чогось, а в другій, меншій, — робиться висновок чи підсумок.
Період має чітку двочленну будову. Основу першої частини становлять періодично повторювані, з однаковими або однотипними зачинами: а) однорідні члени речення: Ні насторожений шуліка, що годинами кружляє високо в небі; ні невідомий вершник, що вряди-годи беззвучно прос... |
Предикативні частини складних речень, які складаються з трьох та більше простих, можуть бути поєднані різнотипними граматичними зв'язками: сурядним і підрядним, сполучниковим і безсполучниковим. Такі речення називаються складними синтаксичними конструкціями.
Можливі різні варіанти таких поєднань. У складному реченні може співіснувати безсполучниковий і сурядний сполучниковий зв'язки. Причому за допомогою сполучника сурядності приєднується, як правило, остання частина, що надає всьо... |
Синтаксис (грец. syntaxis «складання») — це сукупність правил і схем творення словосполучень, речень і тексту як словесних моделей певних фрагментів дійсності чи внутрішніх станів людини. Синтаксис, його функції Мова, як уже ...
|
Синтаксис (грец. syntaxis «складання») — це сукупність правил і схем творення словосполучень, речень і тексту як словесних моделей певних ...
|
Чинний правопис Фонетика і письмо Наголос Вживання апострофа Транскрипція і транслітерація Лексика Антисуржик правильна мова Походження фразеологізмів Синоніми Морфологія і правопис Сполучник Прийменник Дієприслівник Синтаксис і пунктуація Абзац Складні синтаксичні конструкції Вставні слова і речення Ділова Мова Стиль ділових листів Відповіді на запит Заява Правопис ...
|
...засобів у морфології й у синтаксисі існує, отже, істотна різниця. Якщо морфологічні засоби виражають тільки абстрактні, можливі, безвідносні до конкретної дійсності відтінки змісту тих чи інших ... Щодо іменників, то в синтаксисі, на відміну від морфології, їхні словоформи сприймаються як без прийменників, так і з прийменниками (однаково синтаксичними словоформами є і ...
|
...низка особливостей сучасного російського літературного синтаксису, на відміну від розмовної російської мови (!), є спадщиною або подальшим розвитком синтаксичних рис старослов’янської мови....суспільних функцій, типом морфології й синтаксису, наявності й характеру писемності й, нарешті, за часом походження. Наявні сьогодні дані лінгвістичної науки дозволяють з усією впевненістю вважати, що ...
|
синтаксис.
|
Ділова україньска мова дисципліна шо вивчає норми сучасного ділового мовлення, в галузі лексики, морфології, синтаксису та стилістики. Офіційно ділове мовлення це сфера соціально правових відносин, що реалізуються в законотворчості, в економіці, в управлінні та дипломатичної ...
|
...історія, математика, філософія, лексика, морфологія, синтаксис, бібліотека, драма, театр, хор. Пізніші запозичення з грецької мови пов'язані з розвитком різних галузей науки, з політичним ...
|
...у своїх виражальних можливостях: синтаксис був бідний, морфологічні засоби — мало впорядковані, словниковий запас — невеликий, кількасот, від сили тисячу або трохи більше слів.
|
Лексичне словосполучення в синтаксисі сприймається як одна синтаксична словоформа і виступає одним членом речення. Синтаксичні словосполучення утворюються в процесі мовлення, тобто під ...
|
1 2 3 ... 9 10 »