У двоскладному реченні є або обов'язково повинні бути обидва головні члени — і підмет, і присудок. Наприклад, речення Я так люблю зимові вечори в людському домі, де зростають діти (І. Жиленко). Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (П. Тичина) складаються кож­не з двох простих двоскладних речень (синтаксичні центри — я люблю, діти зростають, це не дивно, ми устаєм).

Складні присудки являють собою поєднання елементів діє­слівного й іменного присудків.

Складні присудки бувають двох видів: складні дієслівні (співвідносні із складеним дієслівним присудком) і складні іменні (співвідносні із складеним іменним).



Складений дієслівний присудок виражається неозначеною формою дієслова в поєднанні з допоміжним словом

Присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, називається простим дієслівним.

Наприклад, у реченнях Я бачу наперед себе ціле покоління таких молодих сил, що будуть, як орли, облітати нашу країну


Підмет називає предмет або поняття, яким приписуєть­ся якась дія, стан, інша змінна ознака чи наявність. Підмет відповідає на питання х т о? щ о?

Кожне речення повинне мати не менш як один синтак­сичний центр, який, як правило, містить назву предмета-діяча і назву виконуваної ним дії або його стану чи змінної ознаки.

У реченні ми сприймаємо не слова, не частини мови, а чле­ни речення.


Найменшою одиницею спілкування є речення.

Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінче­на цілість, що несе певну інформацію


Під лексичним значенням (семантикою) слова розуміють історично закріплену у свідомості народу (колективу) спів­віднесеність слова з певним явищем. Наприклад, коли француз чує слово baton, у ...

Певну інформацію про внутрішню структуру предмета, явища, названого словом, несе внутрішня структура (внутрішня форма) слова. Тобто слово виражає певне значення не тіль­ки своєю цілістю, а й окремими своїми ...

...мови іс­нують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або зав­дяки йому (речення). Задовільного, логічно бездоганного визначення слова мовознавча наука ще не ...

Синоніми до слова СЛОВО : (спеціяльне) термін; (крилате) вислів, вираз, п! АФОРИЗМ; (чиєсь) висловлювання, думка, рішення; (наше) мова; ФР. відповідь; (тверде) обіцянка; (на вічу) виступ, ... СЛОВА, ур. словеса; (до музики) текст; (учені) вчена мова, (прості) проста мова, (солодкі) улеслива мова; (з перекладом) кн. вокабулі; словечко, слівце.

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мов­ця до свого висловлювання. Вставні слова й речення не несуть нової інформації, вони лише ...

Етимологія — визначення походження слова і його фоне­тичних та семантичних зв'язків з іншими словами тієї са­мої та споріднених мов.

Узагальнювальними словами найчастіше бувають зай­менник все, прислівники скрізь, всюди, а також інші слова з ширшим, ніж окремі однорідні члени, значенням: Наймен­...

Пряме номінативне значення безпосередньо вка­зує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем об'єк­тивної дійсності, як це історично закріпилось у свідомості мовців. Пряме значення є переважно первинним значенням слова.

Таким словам, як мати, сонце, око, я, ти, кільканадцять тисяч років; у різних мовах по різному змінилося їхнє звучання, але значення залишилося ... Разом із тим деякі слова з часом набувають інших зна­чень, і ці зміни проходять у трьох напрямах: звуження, роз­ширення, зміщення.

Слова бувають однозначні й ба­гатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вжи­ватися в переносному значенні. Слово, що має одне значення, називається ...



1 2 3 ... 49 50 »