Влучні вислови видатних осіб, цитати з літературних тії інших творів, назви літературних, історичних і міфологічних персонажів та реалій, які набули узагальненого значення й часто повторюються в мовленні, прийнято вати крилатими словами (крилатими висловами).

У прислів'ях і приказках найповніше й найчіткіше узагаль­нено досвід народу, його розуміння явищ навколишнього сві­ту, стосунків між людьми, внутрішнього світу людини.

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях по­вторюються без змін як усталена словесна формула. Від влас­не фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компонен­ти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи та складені най­менування.

На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в пере­носному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Пере­творення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів.

Найбільше фразеологізмів побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова, світла голова, і в головах не класти, на головах ходити, валити з хворої голови на здорову, не виходить з голови, поставити з голови на...

Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим.

Для фразеологізмів, як і для звичайних лексем, властиві такі явища, як багатозначність, синонімія й антонімія.

Фразеологізми з  погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім цілісним значенням поділяють на три групи: фразеологічні зрощення, фра­зеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Термін «фразеологія» має два значення:

розділ мовознавства, шо вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення;

сукупність стійких сполучень слів — фразеологічних одиниць певної мови.

...це словниковий склад мови з фразеологією включно. За допомогою лексики ми члену­ємо навколишній та свій внутрішній світ на частини і кожній із них присвоюємо назву ...слів, їхній склад і значення (фразеологія). Це менш важливе значення для функціонування мови має теорія й практика укладання словників (лексикографія). Основний предмет лексикологічних досліджень — слова та ...

Фразеологія формувалася протягом століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою , мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразніше ... Термін «фразеологія» має два значення: розділ мовознавства, шо вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення; сукупність стійких сполучень слів — фразеологічних ...

фразеологія, просторікування, ІД. марнослів'я; (крилата) ІД. АФОРИЗМ.

...тверджується також на рівні лексики, фразеології та правопису 8 . Про красу і багатство української мови у порівнянні з іншими слов'янськими мовами говорив видатний український та ...

...легкою рукою приймає лексику та фразеологію з різних діялектів та говірок, а то й чужих мов, і ніхто не обурюється, що така чи така форма походить ...

...легкою рукою приймає лексику та фразеологію з різних діялектів та говірок, а то й чужих мов, і ніхто не обурюється, що така чи така форма походить ...

Дика[7], лексику і фразеологію — Доброльожа Г. М.[8], Куриленко В. М.[9] семантичні поля — Конобродська В. Л.[10] [11] та інші. Генеза За М.



1 2 »