Дієприслівники доконаного виду творяться від основи ін­фінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши: сказа(ти) — сказавши, побачи(ти) — побачивши, роз­цвісти) — розцвівши, перемог(ти) — перемігши.

Дієприслівник — це незмінна форма дієслова, яка нази­ває другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета.

Безособова форма дієслова на -но, -то твориться від пасив­них дієприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: прочитаний — прочитано, виконаний — виконано, розглянутий — розглянуто. Ця форма — незмінювана. Вона, як і безособові діє­слова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При ній підмета не буває, але є прямий додаток, виражений знахід­ним (чи родовим) відмінком без прийменника: школу зб...

Усі дієприкметники змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники твердої групи:

Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л- та прикметникових закінчень: змар­ніти) — змарнілий, спочи(ти) — спочилий, опа(сти) — опалий. Причому суфікс -ну- в них випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) — промоклий, змерзну(ти) — змерзлий.


Спеціальні форми наказового способу є лише для 2-ї особи однини (зроби) та 1-ї і 2-ї осіб множини (зробімо, зробіть).

Наказовий спосіб для 1-ї і 3-ї осіб однини та 3-ї особи множини твориться додаванням до дієслова в теперішньому часі або в майбутньому часі доконаного в...


Складна (синтетична) форма майбутнього часу (недокона-ного виду) утворюється додаванням особових форм дієслова (й)няти до неозначеної форми дієслова недоконаного виду (дієслово йняти збереглося лише у вислові я не йму віри, ти не ймеш віри і т. д.):

Під час змінювання дієслів у теперішньому й простому майбутньому часах (доконаного виду) деякі приголосні чергу­ються. Це відбувається відповідно до правил чергування при­голосних, тобто чергуються г — з — ж, к — ц — ч, х — с — ш; д — дж, зд — ждж, т — ч, ст — щ. При цьому спостерігаються такі закономірності.

Дієвідміну дієслова можна визначити:

а)  за 3-ю особою однини, якщо наголос падає на закінчення: веде, береже, принесі (І дієвідміна); біжить, кри­
чить, шумить (II дієвідміна);

б)  за 3-ю особою множини за закінченнями -уть (-ють) і -ать (-ять): пишуть, виконують, клопочуться (І дієвідмі­
на); нівечать, чистять, дивляться (II дієвідміна).


Краще слова "буття". Тобто є буття. Для прикладу мені добре "бується"? Допоможіть, будь ласка.

А — О В деяких групах дієслів зберігається старе (праслов’янське) чергування голосних: 1. а (в формах наворотних) з о (в ...

Уманська загальноосвітня школа І ІІІ ступенів №5 ім. В.І.Чуйкова



Засобом вираження зв'язків між явищами й закладеною в повідомленні інформацією та дійсністю виступають усі основні форми дієслова (крім неозначеної), часові й особово числові словоформи. Основні форми (утворення) дієслова по різному виражають відношення дії до дійсності.

За характером особових закінчень дієслова поділяються на першу, другу та архаїчну дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова, які в закінченнях усіх осіб, крім 1 ї ...

У дієсловах 1 дієвідміни чергування приголосних відбу­вається в усіх особах: могти — можу, можеш, може, можемо, можете, можуть; тесати — тешу, тешеш, теше, ... У дієсловах II дієвідміни чергування приголосних відбу­вається тільки в 1 й особі однини: водити — воджу, водиш, водить, водимо, водите, водять; їздити — ...

Підрядних підметових речень вимагають дієслова присудки головного речення, які означають внутрішній стан людини (сприйняття, уявлення, мислення), тобто дію, безвідносну до діяча (за своїм значенням ці дієслова наближаються до безосо­бових, але ...



« 1 2 3 4 5 ... 18 19 »