Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток.

Частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. Це основний словниковий фонд мови. До нього вхй« дять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, тварин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники, займенники, службові слова.

Соціальні діалектизми притаманні окремим соціальним групам носіїв мови. Фонетика, граматика і такі частини мови, як числівники, прийменники, сполучники, частки — тут, як правило, загальнонародні. Відмінні лише іменники, прикмет­ники, дієслова і прислівники.

До соціальних діалектизмів належать професіоналізми, жаргонізми й арготизми. Сюди слід віднести також слова дитячої мови.

Професіоналізми вживаються в певному професійному середовиші. Ці слова ніби деталізують загальнов...


Розвиток науки і техніки, активізація суспільно-політич­ного й мистецького життя зумовили появу в мові великої кількості різноманітних термінів.

Терміном називають слово або словосполучення, що позна­чає спеціальне поняття з якої-небудь галузі знань — науки, техніки, економіки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо: молекула, протон, аорта, блюмінг, трансформатор, кре­дит, додана вартість, девальвація, блокада, віза, ратифікацій­на грамота, партитура, гама.

Слова, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю чи відсутністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків.

Більшість слів, навіть стилістично забарвлених, сприйма­ється без будь-яких емоцій. Це експресивно нейтральна лексика. Сюди належать слова, що позначають різні абстрактні по­няття (ідеал, істина, демократія, гуманізм, суспільство, буття, самовідданість, недоторканність, мислити, тотальний), слова з в...

Уся лексика української мови зі стилістичного погляду поді­ляється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.

Стилістично нейтральна лексика є основою будь-якого ви­словлювання. Стилістично нейтральних слів у мові переваж­на більшість. Це звичайні назви явищ природи {вода, сніг, вітер, грім, злива, блискавка), рослин і тварин (верба, явір, жито, пшениця, кінь, заєць, соловей), родинних стосунків (батько, мати, брат, сестра), органів людського тіла (голова, око, брова, ног...

Проникнення германізмів в українську мову почалося ще від­тоді, коли готи займали південь сучасної України понад Чор­ним морем (НІ—IV ст.). Однак переважна більшість запози­чень із німецької мови припадає на XVI—XV111 ст., чому сприяло переселення євреїв із Німеччини в Україну. Помітну роль у цьому відіграло також запровадження в українських містах Магдебурзького права. Потім посередником у запози­ченні німецьких слів стала російська мова.

Частина грецьких слів в українську мову ввійшла ще до прийняття християнства внаслідок безпосередніх контактів між носіями обох мов. Греки, як відо­мо, довгий час мали свої поселення в Північному Причорно­мор'ї, у Криму, торгували з русичами. Тоді було запозичено такі слова, як корабель, парус, левада, лиман, палата, вапно, корал, канат, миска, кедр, вишня, огірок, лавр, мак, м 'ята, мигдаль, кит, крокодил

Запозичення із старослов'янської мови. З прийняттям християнства 988 р. в Україну-Русь при­йшла тодішня болгарська мова, яка пізніше дістала назву «ста­рослов'янська», або «церковнослов'янська». Вона стала мовою богослужінь, богослужбових книг, мовою навчання, тобто на довгий час, аж до появи творів Івана Котляревського, набула статусу літературної мови в Україні. Нею (з невеликими доміш­ками українських елементів) написані «Повість врем'яних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Руська правда»...

Мова збагачується не лише завдяки розвиткові багатознач­ності слів і постійному творенню нових лексем, а й за рахунок запозичень.

Запозичення полягає в засвоєнні слів однієї мови іншою.

Лексика Запозичення Запозичення мають здебільшого вузьколокальний характер, часто зумовлені міжмовними контактами різного часу, наприклад: бакáй — ‘вибоїна, яма’, каби́ц'а — ‘пічка у ...

Усі слова мови поділяються на великі лексико граматичні розряди — частини мови. Кожна частина мови характеризуєть­ся своїми граматичними, лексико семантичними й функціональними особливостями.

...граматика, логіка, історія, математика, філософія, лексика, морфологія, синтаксис, бібліотека, дра­ма, театр, хор. Пізніші запозичення з грецької мови пов'язані з розвит­ком різних галузей науки, ...автор, економія, етика, ідея, фантазія, лексика, психіка, олімпіада, панахида, піраміда. Латинські слова стали проника­ти в українську мову в X—XI ст.: кесар, коляда, фортуна.

Англійська мова легкою рукою приймає лексику та фразеологію з різних діялектів та говірок, а то й чужих мов, і ніхто не обурюється, що така чи така ...б ми обмежилися тільки до лексики тих говірок, то наша мова була б таки дуже вбогою. І її збагачували степовики корифеї, волинянка (чи поліщучка) Леся Українка, ...

Англійська мова легкою рукою приймає лексику та фразеологію з різних діялектів та говірок, а то й чужих мов, і ніхто не обурюється, що така чи така ...б ми обмежилися тільки до лексики тих говірок, то наша мова була б таки дуже вбогою. І її збагачували степовики корифеї, волинянка (чи поліщучка) Леся Українка, ...

...зміс­том поділяються на різні лексико семантичні групи, як, на­приклад, назви спорідненості {батько, мати, брат, сестра, двоюрідний і т. д.... Сукупний зміст слів однієї лексико семантичної групи ста­новить семантичне поле, яке є мовним відображенням певної ділянки дійсності. За тематикою номінативні слова поділяються на більші ...

Лексика Діалектна лексика формує острівні ареали, що членують середньополіський говір на кілька говіркових груп: верхньославечанську: мармýл’ ‘наріст на дереві, на тілі’, ...

Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь якого обмеження користуються, належать до загально­народної лексики. Сюди входять назви спорідненості людей {батько, мати, дід, бабуся, внук, тесть, свекруха); назви частин тіла {голова, вухо, груди, зуби, рука, ...обмежується певним середовищем, належать до лексики обмеженого функціонування. Серед неї виділяють насамперед територіальні й соціальні діалектизми. Територіальні діалектизми відомі лише в певній місцевості.

...вони сто­суються переважно запозиченої лексики. Основні функціонально струк­турні компоненти мови. Мову складають три основні компо­ненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір ...

...вони сто­суються переважно запозиченої лексики. br />br /> Основні функціонально струк­турні компоненти мови. Мову складають три основні компо­ненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір ...



« 1 2 3 4 ... 7 8 »