Лексика української мови формувалася протягом тися­чоліть. Сучасна лексика української мови складається з пиш» мих, незапозичених слів, створених нашими предками, і слів, запозичених у різні періоди з інших мов.

Основну частину лексики української мови становлять не-запозичені українські слова. їх у мові приблизно 90 відсотків. До них належать успадковані найдавніші індоєвропейські сло­ва, спільні для багатьох індоєвропейських мов (санскриту, грецької, латинської, германських, ро...

Пароніми — це слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням, але не тотожні.

їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми адресат «той, кому посилається» і адре­сант «той, хто посилає»; мимохіть «нехотячи» і мимохідь «про­ходячи мимо»; виє (від вити) і віє (від віяти); знегоди «зли­годні» і незгоди «відсутність згоди» тощ

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.

їхні значення нічим не пов'язані між собою: коса «запле­тене волосся», коса «знаряддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці»; луг «угіддя для сінокосу», луг «хімічна речовина певного складу»; стигнути «достигати», стигнути «холонути».

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.

У семантичному полі синоніми своїм значенням наклада­ються один на одного або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зро­зуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різ­ними словами.

Антоніми — це пари слів із протилежним значенням.

Наприклад: мир — війна, життя — смерть, гострий — ту­пий, радіти — сумувати, за — проти.

Лексика класифікується насамперед за значенням. Значення слів можна розглядати з різних позицій.

За граматико-семантичними ознаками, тоб­то за граматичними особливостями й реальним значенням, усі слова поділяються на повнозначні (самостійні) частини мови (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники), службові частини мови (прийменники, сполуч­ники, частки) й окремо вигуки.

У високорозвинених мовах, таких, як українська, налічу­ють сотні тисяч слів. Словниковий запас — активний і пасив­ний — сучасної культурної людини становить не менш ніж 70—80 тис. слів. Для того щоб вільно користуватися таким багатством, останнє має бути якимось чином упорядковане, систематизоване.

Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його значення може при­звести до непорозуміння, а то й до неправильного тлумачення сказаного.

Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, ви­являє високу стійкість. Таким словам, як мати, сонце, око, я, ти, кільканадцять тисяч років; у різних мовах по-різному змінилося їхнє звучання, але значення залишилося те саме.

Разом із тим деякі слова з часом набувають інших зна­чень, і ці зміни проходять у трьох напрямах: звуження, роз­ширення, зміщення.

Пряме номінативне значення безпосередньо вка­зує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем об'єк­тивної дійсності, як це історично закріпилось у свідомості мовців. Пряме значення є переважно первинним значенням слова. Наприклад, пряме й первинне значення слова промінь — «світлова смуга, що виходить з якого-небудь джерела світла», усі інші — переносні й похідні.

Переносне номінативне значення —це одне зі значень слова, яке виникло внаслідок перенесення найме­нувань одних явиш, ...

...певні нор­ми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні. Літера­турна мова виникає на підставі писемної, художньо за­кріпленої форми загальнонародної мови і в своєму усному й ... Для нього характерна архаїчна лексика піднесеного плану, наявність церковнослов'янізмів, застарілі форми слів, певна побудова ре­чень. Мова, як правило, монологічна, сповнена ораторських прийомів.

...певні нор­ми в граматиці, лексиці, вимові, наголошуванні. Літера­турна мова виникає на підставі писемної, художньо за­кріпленої форми загальнонародної мови і в своєму усному й ... Для нього характерна архаїчна лексика піднесеного плану, наявність церковнослов'янізмів, застарілі форми слів, певна побудова ре­чень. Мова, як правило, монологічна, сповнена ораторських прийомів.

Особливо це стосується загальновживаної лексики. Наприклад, такі слова, як мати, батько, син, око, рука, сонце, дощ, сніг, дерево, квіти, теплий, широкий, синій, думати, іти, я, ... Особливо це стосується загальновживаної лексики. Наприклад, такі слова, як мати, батько, син, око, рука, сонце, дощ, сніг, дерево, квіти, теплий, широкий, синій, думати, іти, я, ...

...синтаксичну структуру, інтонаційне оформлення й лексико тематичне наповнення висловлення. 3. Зіставлення цих комунікативно семантичних інваріантів у слов’янських мовах (З виступу в дискусії).

Зрозуміло, що й лексика, використана в них, обмежена невеликим колом понять. Напи­сані вони старослов'янською мовою: використовується тільки займенник азь, у прикметниках скрізь ...за його граматичним ладом та лексикою, був написаний таки старослов'янською мовою. Інше враження справляє список «Слова о полку Ігоревім», опублікований 1800 р.

...загальнонародній мові та в професійній лексиці. Наприклад, серед частини молоді побутують такі слова: бакси «долари», штука «тисяча», лимон «мільйон», ксива «паспорт, посвідчення особи тощо», базар «розмови», ...і невеликий шар становить дитяча лексика. Для неї характерні пестливі слова, слова з повторюваним скла­дом, наприклад: папа — хліб, коко — яйце, моня — молоко, льоля — сорочка, киця — ...

Синоніми до слова ЛЕКСИКОН : запас слів, лексика; ЗСТ. словник.

Синонiмі до слова ФІЛОЛОГ : мовознавець, лінґвіст; (знавець лексики) лексиколог, (знавець діялектів) діялектолог; (словникар) лексикограф; ЖМ. студент на відділі філології.

Синоніми до слова ПОПОВНЮВАТИ : доповнювати; (сили) примножувати, набиратися чого; (лексику) збагачувати; (недостачу) компенсувати, (недоробку) надолужувати; (борг) повертати; (самогубство) Г. учиняти.

Ділова україньска мова дисципліна шо вивчає норми сучасного ділового мовлення, в галузі лексики, морфології, синтаксису та стилістики. Офіційно ділове мовлення це сфера соціально правових відносин, що реалізуються в законотворчості, в економіці, в управлінні ...



« 1 2 3 4 5 ... 7 8 »