Соціальні діалектизми притаманні окремим соціальним групам носіїв мови. Фонетика, граматика і такі частини мови, як числівники, прийменники, сполучники, частки — тут, як правило, загальнонародні. Відмінні лише іменники, прикмет­ники, дієслова і прислівники.

До соціальних діалектизмів належать професіоналізми, жаргонізми й арготизми. Сюди слід віднести також слова дитячої мови.

Професіоналізми вживаються в певному професійному середовиші. Ці слова ніби деталізують загальнов...


Розвиток науки і техніки, активізація суспільно-політич­ного й мистецького життя зумовили появу в мові великої кількості різноманітних термінів.

Терміном називають слово або словосполучення, що позна­чає спеціальне поняття з якої-небудь галузі знань — науки, техніки, економіки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо: молекула, протон, аорта, блюмінг, трансформатор, кре­дит, додана вартість, девальвація, блокада, віза, ратифікацій­на грамота, партитура, гама.

Слова, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю чи відсутністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків.

Більшість слів, навіть стилістично забарвлених, сприйма­ється без будь-яких емоцій. Це експресивно нейтральна лексика. Сюди належать слова, що позначають різні абстрактні по­няття (ідеал, істина, демократія, гуманізм, суспільство, буття, самовідданість, недоторканність, мислити, тотальний), слова з в...

Уся лексика української мови зі стилістичного погляду поді­ляється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.

Стилістично нейтральна лексика є основою будь-якого ви­словлювання. Стилістично нейтральних слів у мові переваж­на більшість. Це звичайні назви явищ природи {вода, сніг, вітер, грім, злива, блискавка), рослин і тварин (верба, явір, жито, пшениця, кінь, заєць, соловей), родинних стосунків (батько, мати, брат, сестра), органів людського тіла (голова, око, брова, ног...

Проникнення германізмів в українську мову почалося ще від­тоді, коли готи займали південь сучасної України понад Чор­ним морем (НІ—IV ст.). Однак переважна більшість запози­чень із німецької мови припадає на XVI—XV111 ст., чому сприяло переселення євреїв із Німеччини в Україну. Помітну роль у цьому відіграло також запровадження в українських містах Магдебурзького права. Потім посередником у запози­ченні німецьких слів стала російська мова.

Частина грецьких слів в українську мову ввійшла ще до прийняття християнства внаслідок безпосередніх контактів між носіями обох мов. Греки, як відо­мо, довгий час мали свої поселення в Північному Причорно­мор'ї, у Криму, торгували з русичами. Тоді було запозичено такі слова, як корабель, парус, левада, лиман, палата, вапно, корал, канат, миска, кедр, вишня, огірок, лавр, мак, м 'ята, мигдаль, кит, крокодил

Запозичення із старослов'янської мови. З прийняттям християнства 988 р. в Україну-Русь при­йшла тодішня болгарська мова, яка пізніше дістала назву «ста­рослов'янська», або «церковнослов'янська». Вона стала мовою богослужінь, богослужбових книг, мовою навчання, тобто на довгий час, аж до появи творів Івана Котляревського, набула статусу літературної мови в Україні. Нею (з невеликими доміш­ками українських елементів) написані «Повість врем'яних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Руська правда»...

Мова збагачується не лише завдяки розвиткові багатознач­ності слів і постійному творенню нових лексем, а й за рахунок запозичень.

Запозичення полягає в засвоєнні слів однієї мови іншою.

Лексика української мови формувалася протягом тися­чоліть. Сучасна лексика української мови складається з пиш» мих, незапозичених слів, створених нашими предками, і слів, запозичених у різні періоди з інших мов.

Основну частину лексики української мови становлять не-запозичені українські слова. їх у мові приблизно 90 відсотків. До них належать успадковані найдавніші індоєвропейські сло­ва, спільні для багатьох індоєвропейських мов (санскриту, грецької, латинської, германських, ро...

З виникненням звукового письма формується правопис (орфографія) — система загальноприйнятих правил, що виз­начають способи передавання мовлення на письмі. Перший етап в історії українського правопису тривав від XI до XVI ст. Це, власне, був не український, а слов'янський ...шо сло­ва передаються на письмі так, як вони писалися раніше. На­приклад, за традицією звукосполучення шч позначаємо однією буквою щ (у старослов'янській мові ця ...

...особи множини, мають є (на письмі — також є), а в 3 й особі множини — закінчення уть (на письмі — також ють): кажеш, каже, кажемо, кажете, кажуть; зуміє, ...

...групами ск ськ с на письмі зберігається, а к переходить у ч Пар а ска — Пар а счин, Он и ська — Он и сьчин; шк дає ...ськ(ий) ств(о) на письмі зберігаються: баг а тий — баг а тство, брат — бр а тський — бр а тство, зав о д — заводськ и й, ...

Ненаголошені голосні фонеми є та и у вимові чуються май­же однаково, але на письмі їх слід розрізняти. Позначення на письмі ненаголошених фонем є та и в осно­вах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: ...

...сплутувати з позначенням їх на письмі — буквами. Мова виникла й розвивалась у звуковій формі. Звуки ми промовляємо й чуємо. Первинна — звукова мова. А письмо, букви — це тільки далеко не ...

...маємо у вимові й на письмі а баг а тий, баг а то, баг а тство, баг а ття, баг а ч, гар я чий, гар ... Після м’якого приголосного (на письмі — з м’яким знаком): Ан а ньїн, Вінь ї . 3. Після твердого приголосного (на письмі — з апострофом): з’їзд, об’ ...

...а нник, год и нник, письм е нник; вік о нниця, В і нниця. Подвоєння н зберігається й перед суфіксом ість в іменниках та прислівниках, утворених ...ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного: а) Перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду ...

...основі старослов'янського кири­личного письма. За свою більш ніж тисячолітню історію він зазнав чималих змін. Форма букв, близька до сучасної, почала встановлюватися в XVII ст.... Буква г передає на письмі задньоязиковий проривний при­голосний. Зокрема вона вживається (і вимовляється відповід­ний звук) у таких українських словах: аґрус, агу (вигук як ...

...приблизного від­творення інтонації на письмі вживають розділові знаки: крап­ку, кому, тире, двокрапку, крапку з комою тощо. Вони полег­шують сприймання й правильне розуміння написаного....існує), не маючи виробленої системи письма і лічби (3 газети) у дужки взято уточнення й принагідне зауваження. Частина, охоплена з обох боків дужками, вимовляється з пониженою ...

...Ґ Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: а ґрус, ґ а ва, ґ ...Г Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: г а дка, гей, мог у тній, плуг , так і в іншомовних (на ...



« 1 2 3 4 ... 16 17 »