Пароніми — це слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням, але не тотожні.

їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми адресат «той, кому посилається» і адре­сант «той, хто посилає»; мимохіть «нехотячи» і мимохідь «про­ходячи мимо»; виє (від вити) і віє (від віяти); знегоди «зли­годні» і незгоди «відсутність згоди» тощ

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення.

їхні значення нічим не пов'язані між собою: коса «запле­тене волосся», коса «знаряддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці»; луг «угіддя для сінокосу», луг «хімічна речовина певного складу»; стигнути «достигати», стигнути «холонути».

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.

У семантичному полі синоніми своїм значенням наклада­ються один на одного або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зро­зуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різ­ними словами.

Антоніми — це пари слів із протилежним значенням.

Наприклад: мир — війна, життя — смерть, гострий — ту­пий, радіти — сумувати, за — проти.

Лексика класифікується насамперед за значенням. Значення слів можна розглядати з різних позицій.

За граматико-семантичними ознаками, тоб­то за граматичними особливостями й реальним значенням, усі слова поділяються на повнозначні (самостійні) частини мови (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники), службові частини мови (прийменники, сполуч­ники, частки) й окремо вигуки.

У високорозвинених мовах, таких, як українська, налічу­ють сотні тисяч слів. Словниковий запас — активний і пасив­ний — сучасної культурної людини становить не менш ніж 70—80 тис. слів. Для того щоб вільно користуватися таким багатством, останнє має бути якимось чином упорядковане, систематизоване.

Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його значення може при­звести до непорозуміння, а то й до неправильного тлумачення сказаного.

Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, ви­являє високу стійкість. Таким словам, як мати, сонце, око, я, ти, кільканадцять тисяч років; у різних мовах по-різному змінилося їхнє звучання, але значення залишилося те саме.

Разом із тим деякі слова з часом набувають інших зна­чень, і ці зміни проходять у трьох напрямах: звуження, роз­ширення, зміщення.

Пряме номінативне значення безпосередньо вка­зує на співвідношення слова з тим чи іншим явищем об'єк­тивної дійсності, як це історично закріпилось у свідомості мовців. Пряме значення є переважно первинним значенням слова. Наприклад, пряме й первинне значення слова промінь — «світлова смуга, що виходить з якого-небудь джерела світла», усі інші — переносні й похідні.

Переносне номінативне значення —це одне зі значень слова, яке виникло внаслідок перенесення найме­нувань одних явиш, ...

Слова бувають однозначні й ба­гатозначні, мають пряме й переносне значення і можуть вжи­ватися в переносному значенні.

Слово, що має одне значення, називається однозначним. Одне значення мають переважно назви людей за різними оз­наками {українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, уді­вець), назви тварин {олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин {сосна, тополя, вишня, шородина, пшениця, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), на­зви кон...

...гроші за переписування — дуже гарним письмом — якогось ста­ровинного літопису, він, Самійло філо с оф, не захотів більше бути щодня битим і втік (В....неуз годжене означення дуже гарним письмом для того, щоб надати йому більшої ваги, привернути до нього увагу. Відокремлені члени речення несуть більше смислове наван­таження, ніж ...

...випадків незалежно від вимови на письмі позначається буквою з: зсипати, зцілити, зчинити, зшити, зжо­вклий. Однак перед к, ф, п, т, х («кафе «Птах») префікс з ...я­кими перед є (на письмі — є) вони бувають лише в числівни­ку третє, у прикметниках на зразок синє, давнє та в разі по­довження їх, ...

...штучної архаїзації, наближення синтакси й письма до грец. мови, плекання реторичного стилю. Тим часом урядова мова розвивається в напрямі зближення з живою мовою, вбираючи в себе ... письма на мову близьку до живої (Пісня пісень 16 в., Пересопницьке євангеліє 1556 — 61, Крехівський апостол 1563 — 72 та ін.).

...дівч и н о ньці, письм о — на письм і , р е дька — р е дьці; але: г а лка — г а лці, стор і нка — ...

Розділка (дефіс) в знак проміжного письма між письмом нарізно й укупі. З розділкою пишуться: 1. Складені слова типу селянин незаможник, дівич вечір, багат вечір, люби мене, ...

Літера Г Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого ...Ґ Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ...

Українські прізвища Українські прізвища передаються на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Берез і вський, Білов е рхий, Ведм е дів, З а єць, ... Українські прізвища передаються на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Берез і вський, Білов е рхий, Ведм е дів, З а єць, ...

Українські географічні назви Українські географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Верхньодніпр о вськ, В і нниця, Греб і нка, Дон е цьк, ...передаються з ними і на письмі: б а ски — б а скський, каз а х – каз а хський, Пер е мишль – пер е мишльський та ін.

Українські географічні назви Українські географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Верхньодніпровськ, Вінниця, Гребінка, Донецьк, Дубно, Житомир, Запоріжжя, Здолбунів, Кам’янець Подільський, Київ, ...передаються з ними і на письмі: баски — баскський, казах – казахський, Перемишль – перемишльський та ін. Правопис складних і складених географічних назв 1.

На письмі вони позначаються подвоєнням букв. Приголосні звуки подовжуються і відповідно подвоюють­ся букви, якщо одна частина слова (морфема) закінчується, а друга ... На письмі вони позначаються подвоєнням букв.



« 1 2 3 4 5 ... 16 17 »