Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первин­не й похідне), фразеологічне й контекстуальне.

Первинне номінативне значення — значення, якого набуло слово водночас із його появою. Воно є основою для виник­нення та існування всіх інших значень слова. Первинне номі­нативне значення слова досить стійке. Виникнувши на певно­му етапі розвитку мови, воно протягом тривалого часу збері­гається майже незмінним. Особливо це стосується загальновживаної лексики. Наприклад, такі слова,...

Слово, як правило, має одне чи більше лексичних значень, тобто має свою семантику. Семантика — це смислова сторона мовних одиниць: слів, словосполучень, фразеологізмів, морфем.

Слово — центральна функціо­нально-структурна одиниця мови. Усі інші елементи мови іс­нують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або зав­дяки йому (речення).

Задовільного, логічно бездоганного визначення слова мовознавча наука ще не має, хоча мовці завжди чітко відчувають і виділяють у мовленні окремі слова. Це зумовлено тим, що, ло-перше, слова в мові дуже різні за своїм значенням і функціями, а по-друге — визначення, яке підходить для однієї мови, часто не придатне для ін...

Лексика (грец. lexikos «словниковий») — це словниковий склад мови з фразеологією включно. За допомогою лексики ми члену­ємо навколишній та свій внутрішній світ на частини і кожній із них присвоюємо назву-замінник. Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією.


осійські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, проте, норм українського правопису, зокрема щодо вживання м'якого знака й апостро­фа: рос. Соловьев — Соловйов, рос. Прокофьев — Прокоф'єв, Рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Дьяконов — Дьяконов, рос. Васи­льєв — Васильєв, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Пятницкий — П'ятницький, рос. Невьянск — Нев'янськ, рос. Чалтьірь — Чал-fup, рос. Пермь — Перм, рос. Плоскошь — Плоскош, рос. Октябрьск — Октябрськ.

У складах з неясними о та у (що трапляється рідко) висту­пає та сама фонема, що й під наголосом — основним чи по­бічним: голубка, бо голуб; розумний, бо розум; козуля, бо кози; кожух, бо кожушина; зозуля, бо зозулястий; лопух, бо лопухи; ку­півля, бо куплений; буркун, бо буркуни.

Голосні а та о вимовляються завжди чітко, не змішуючись: коротко, колосок, монтаж, часточка. Лише в кількох словах після г, к, х перед складом з а на місці давнього о вимовляєть­ся і пишеться а: гарячий, гарячка, гаразд, качан, калач, кажан, хазяїн, халява; а також: багатий, багато, багатир (багач). Але вимовляється і пишеться о: борсук, комиш, комірка, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов 'яни, солдат; а також: богатир (силач), козак.

В основах за гал ь н их іншомовних назв після Дев'яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р («де ти з'їси цю чашу ) перед наступним приголосним, крім й, виступає фонема и і пишеться буква и: директор, стиль, позиція, система, цирк, чинара, шифер, режим, територія.

В основах багатьох незапозичених слів фонема і непостій­на: вона, як правило, виникає на місці інших голосних уна­слідок чергування з о або е

При цьому треба мати на увазі, що в кількох словах відбу­вається чергування і та и: діти — дитина, сідати — сидіти, підвісити — висіти, ліпити — злипатися.

На письмі вони виділяються з обох боків комами. Наприклад: Всі, крім поранених, підвелись і присунулись до нього (О. Довженко).... На письмі вони виділяються з обох боків комами.

Транскрипція — спеціальна система письма, яку викорис­товують для точного запису звучання слів тієї чи іншої мови незалежно від її графічних та орфографічних норм.... Транскрипція — спеціальна система письма, яку викорис­товують для точного запису звучання слів тієї чи іншої мови незалежно від її графічних та орфографічних норм.

Іменники І та II відмін залежно від того, які голосні під час відмінювання з'являються в них безпосередньо після ос­нови, та від позначення їх на письмі, поділяються на три гру­пи: тверду, мішану і м'яку (іменники III та IV відмін на групи не поділяються)....та від позначення їх на письмі, поділяються на три гру­пи: тверду, мішану і м'яку (іменники III та IV відмін на групи не поділяються).

Вставлені слова і речення суттєво відрізняються від встав­них слів і речень як своїм значенням, так і своєю інтонацією в усній мові, а також уживанням при них розділових знаків на письмі. Вставлені слова і речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним....при них розділових знаків на письмі.

...повністю й скорочуються лише на письмі. Наприклад, пишемо: 4 кг, читаємо: чотири кілограми. Слова на письмі скорочуються на приголосний: громадянин — гр., добродій — д., пан — п.

...виділя­ються паузами, але на письмі обов'язково відокремлюються з обох боків комами, зрідка — тире: Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар)....є обставиною часу і на письмі комами не ви­діляється: Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата жирна глина з різким запахом ...

...сті, на сел і , на письм і , у сл о ві; на підд а шші, на плеч і , у пр і звищі, на роздор і жжі, ...

г) Після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б....приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини.

...ція ), приголосний не подвоюється на письмі. 3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Анд о рра, Гар о нна, Голл а ндія, ...й і відповідно передається на письмі: курй о з, серй о зний ар’єрг а рд, бар’ є р, вольтер’ я нець, кар’ є ра, n’ ...

Українські прізвища передаються на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Берез і вський, Білов е рхий, Ведм е дів, З а єць, ...



« 1 2 3 4 5 6 ... 16 17 »