у простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени речення можуть виділятися паузами та інтонацією. Ці члени речення по-різному уточнюють, доповнюють, розширюють основний зміст висловлювання. Це — відокремлені члени ре­чення.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Узагальнювальне слово — це назва, яка охоплює всі пере­лічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення.


Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.

Ускладнене просте речення — синтаксична конструкція з однією синтаксичною основою (підметово-присудковим центром), яка може розгортатись у складне речення. Наприклад, у реченні Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка) відокремлене означення можна перетворити на підрядне речення: Море, яке було приспане тихою ласкою ноні, мовчало зовсім. Речення з одно­рідними членами День був ясний, сонячний і ...

Незакінчені речення являють собою початкові фрагменти звичайних речень, що їх із тієї чи іншої причини мовець рап­том обірвав, не договоривши. Вони найчастіше трапляються в художньо-літературних, меншою мірою — у публіцистичних творах.

За наявністю членів, потрібних для висловлення думки, прості речення поділяються на повні і неповні.




« 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »