Речення, яке має два або більше синтаксичних (підметово-пРисудкових) центрів, називається складним.

Вставлені слова і речення суттєво відрізняються від встав­них слів і речень як своїм значенням, так і своєю інтонацією в усній мові, а також уживанням при них розділових знаків на письмі.

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мов­ця до свого висловлювання.

Вставні слова й речення не несуть нової інформації, вони лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення і, отже, надають мовленню більшої природності, роб­лять його емоційно й інтонаційно насиченим. У реч...


Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, іноді — предмет, до яких звернена мова.

Наприклад, у реченні Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно (П. Грабовський) слово сіваче вказує особу, до якої звернена мова.


Внесення (слова, синтаксично не пов'язані з членами ре­чення) — це повнозначні слова в реченні, які не відповідають на питання в ньому і слугують для уточнення його змісту та вираження комунікативних і модальних відношень.

Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й діє­прислівниковими зворотами, звичайно відокремлюються (такі обставини завжди називають другорядну дію порівняно з дією, вираженою способовою формою дієслова): На кладці, обняв­шись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М. Стельмах).

У відокремленні прикладок є багато подібного до відок­ремлення звичайних узгоджених означень. Проте для виділен­ня відокремлених прикладок частіше використовують тире.

Неузгоджені означення звичайно не відокремлюються: На­стала осінь (я к а?) з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка). В батьків та матерів є звичай чванитись свої' ми дочками та синами (1. Нечуй-Левицький).

Якшо означення стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку, то воно не відокремлюється: Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). Роз­топтана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський)

Підрядні присудкові речення уточнюють іменну частину складеного присудка головного речення, виражену вказівним словом. Підрядні означальні — замінюють означення головного речення або уточнюють означення, виражене ...

У складному безсполучниковому реченні немає головного й залежного речень, і все таки між його частинами можуть бути різні смислові зв'язки.

У складному реченні кожне просте речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване. Наприклад, у головній частині речення «Перше, на чому я хочу зупинитися, — це ...

Для відокремлення речень, що входять до безсполучникового складного речення В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку (Коцюбинський).

До безособових речень належать власне безособові й інфінітивні. У власне безособовому реченні дія чи стан мисляться як незалежні від будь якого діяча.

...а отже, і чотири прості речення, і всі воні відділені одне від одного комами. У другому — сім прости; речень: частина як мала дитина — неповне речення з ...

Речення, яке має два або більше синтаксичних (підметово пРисудкових) центрів, називається складним. Наприклад, речення Лиш той творити може, хто любить свій ...

Для поєднання частин складносурядного речення викори­стовують такі сполучники сурядності: єднальні /, та (= і), також (стоїть у середині другого про­стого речення), /... /, ні... ні, не тільки...

Синоніми до слова РЕЧЕНЕЦЬ: термін, зап. строк.

Підрядні речення місця замінюють або уточнюють обста­вину місця головного речення і відповідають на питання об­ставин місця (де? куди? звідки?



« 1 2 3 4 5 ... 28 29 »