Відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від. На письмі вони виділяються з обох боків комами.


у простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени речення можуть виділятися паузами та інтонацією. Ці члени речення по-різному уточнюють, доповнюють, розширюють основний зміст висловлювання. Це — відокремлені члени ре­чення.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Узагальнювальне слово — це назва, яка охоплює всі пере­лічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення.


Члени речення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і відповідають на те саме питання, називаються однорідними.

Ускладнене просте речення — синтаксична конструкція з однією синтаксичною основою (підметово-присудковим центром), яка може розгортатись у складне речення. Наприклад, у реченні Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка) відокремлене означення можна перетворити на підрядне речення: Море, яке було приспане тихою ласкою ноні, мовчало зовсім. Речення з одно­рідними членами День був ясний, сонячний і ...

Незакінчені речення являють собою початкові фрагменти звичайних речень, що їх із тієї чи іншої причини мовець рап­том обірвав, не договоривши. Вони найчастіше трапляються в художньо-літературних, меншою мірою — у публіцистичних творах.

За наявністю членів, потрібних для висловлення думки, прості речення поділяються на повні і неповні.

Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що повідомляється в головному реченні. Підрядні при­єднувальні (супровідні) — містять додаткове повідомлення з приводу того, ...

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву. Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання ...

у простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени речення можуть виділятися паузами та інтонацією. Ці члени речення по різному уточнюють, доповнюють, розширюють основний ...

Підрядні допустові речення вказують на умову, всупереч якій відбувається дія, що про неї йдеться в головному ре­ченні, і відповідають на питання обставин ... До головного речення підрядне допустове приєднується сполучниками підрядності хоч, хоч і, хоч... але, хоч... проте, хай... але, незважаючи на те що, дарма що ...

Особливістю головного члена в таких реченнях є те, що він, маючи форм)', спільну з формою відповідного члена двосклад­ного речення, водночас суміщає в собі функції обох ...

У називному реченні називається предмет, але нічого не мовиться про дію. Головний член (підмет) у такому реченні виражений імен­ником у називному відмінку: ...

Речення, виражене неповнозначним словом (вигуком або часткою), яке виступає замінником цілого речення, назива­ють словом реченням. Слова речення характерні для розмовного й художнього стилів. У мові вони можуть вживатися і як самостійні ...

Порядок слів у реченні вільний, тобто члени речення мають свого постійного, фіксованого місця. Але один порядок слів ми сприймаємо як звичайний, природний, інший — незвичайний.

Велика літера на початку речення З великої літери пишеться: а) Перше слово, яким починається текст. б) Перше слово в реченні: 1) після крапки; 2) після ...

Перерваність речення на письмі позначають трьома крап­ками, а у вимові — своєрідною паузою. Незакінчені речення використовуються зі стилістичною метою.



« 1 2 3 4 5 6 ... 28 29 »