Голосні звуки складаються з чистого тону. В українській мові 6 голосних фонем: а, о, у, є, и, і. Кожній голосній фонемі притаманні чотири розрізнювальні (диферендійні) ознаки: чис­тий тон, ряд, піднесення, наголошеність чи ненаголошеність.

При творенні слів за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- при­голосні на стику твірної основи й суфікса можуть зазнавати різних змін.

У вимові зливаються в один звук такі приголосні, і це по­значається на письмі

Чергування звуків — закономірна заміна одного звука іншим у тому самому чи спорідненому слові.

При зміні й творенні слів задньоротові приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного по­м'якшення) переходять у свистячі та шиплячі,

ноді при творенні або змінюванні слів виникає важ­кий для вимови збіг приголосних: підряд ідуть приголосні близького або подібного творення. Тоді, як правило, один з них випадає. Однак на письмі ця зміна позначається не завжди.

Подовжені приголосні являють собою збіг двох фонем. Такі звуки вимовляються приблизно в півтора раза довше, ніж звичайні. На письмі вони позначаються подвоєнням букв.


М'який знак вживається для позначення м'якості приголосних.

М'який знак ставиться лише після букв, що позначають зубні (д, т, з, с, ц, л, н), якщо ці приголосні вимовляються м'яко: кінець, поршень, коли-небудь, ткацький, близько, просьба, бадьорий, тіньовий, спрацьований. Зокрема м'який знак пишеться:

Основною ознакою приголосних звуків є шуми, які вини­кають унаслідок проходження видихуваного повпря через різні перепони, утворювані органами мовлення.

В українськіСонорні приголосні не мають кореляційних пар серед ін­ших приголосних. Лише дві сонорні фонеми мають відповідни­ки серед голосних: в — у, й — і. Тим часом дзвінкі й глухі^при­голосні творять кореляційні пари: б — п, д — т, д' — Y, дз — ц, дз' — ц', з — с, з' — с', дж — ч, ж — ш, ґ — к, г — х. Не має пари лише глухий ф ...

Основною ознакою приголосних звуків є шуми, які вини­кають унаслідок проходження видихуваного повпря через різні перепони, утворювані органами мовлення.

В українській мові є 32 приголосні фонеми

Коли виникає потреба позначити звучання слова, від­мінне від його написання, вдаються до транскрипції. А для буквеного передавання іншомовних слів застосовують транс­літерацію.

Транскрипція — спеціальна система письма, яку викорис­товують для точного запису звучання слів тієї чи іншої мови незалежно від її графічних та орфографічних норм. Є два ос­новні види транскрипції: фонетична й фонематична.

...мовні явища в контексті словотворення, фонетики та граматики. Метаморфози, яких давно не помічають Спрощення слів шляхом відкидання літер і складів у лінгвістиці називається гаплологією....словотворення й граматики перейдемо до фонетики. Однією з найбільш характерних ознак російської мови є редукування. Внаслідок скорочення кінцеве « ти» в дієсловах перетворилося на « ть» (дати — дать, ...

Фонетика, граматика і такі частини мови, як числівники, прийменники, сполучники, частки — тут, як правило, загальнонародні. Відмінні лише іменники, прикмет­ники, дієслова ... Фонетика, граматика і такі частини мови, як числівники, прийменники, сполучники, частки — тут, як правило, загальнонародні. Відмінні лише іменники, прикмет­ники, дієслова ...

Розділ фонетики, який вивчає соціальну функцію звуків, називається фонологією. Основна одиниця фонології — це зву котип, або фонема, — найкоротша неподільна уявна частина мовленнєвого ... Розділ фонетики, який вивчає соціальну функцію звуків, називається фонологією. Основна одиниця фонології — це зву котип, або фонема, — найкоротша неподільна уявна частина мовленнєвого ...

...складають три основні компо­ненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір правил та засобів для реалізації їх). Кожен із цих складників виконує свою специфічну роль. Фонетика являє собою матеріальну оболонку мови.

...складають три основні компо­ненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір правил та засобів для реалізації їх). Кожен із цих складників виконує свою специфічну роль. br />br /> Фонетика являє собою матеріальну оболонку мови.

Матеріал допомагає повторити вивчене з фонетики, перевірити знання учнів за короткий час з різних тем.

Допомагають повторити матеріал з фонетики.

Допомагають повторити матеріал з фонетики. Розвивають кругозір учнів, уміння визначати групи однакових предметів.

...діалектологічних записах, у підручниках із фонетики, у словниках інозем­них мов, де орфографія дуже розходиться з вимовою і є непослідовною, як, наприклад, в англійській мові.

...вже більш пристосовується до української фонетики. Тоді було розмежо­вано значення букв г і г, запроваджено буквосполучення дж і дз для позначення відповідних українських звуків, узаконено ...



« 1 2 3 4 5 6 »